Виклики для електронного правосуддя

У статті проведено комплексний аналіз викликів для електронного правосуддя у сучасному глобалізованому суспільстві. Для досягнення мети потрібне використання авторської методології, що репрезентує систему методів та підходів, які дають змогу дійти обґрунтованих висновків, основним серед яких є синергетичний підхід.

Використовуючи звіти міжнародних органів та інституцій, європейські статистичні дані, праксіологічний аналіз практики застосування електронного правосуддя в Україні та компаративне дослідження визначеної проблематики в окремих державах ЄС дало можливість узагальнити виклики для електронного правосуддя у наступні три групи: технічного, безпекового та інтелектуального характеру. До першої групи належать проблеми, що пов’язані з застарілим комп’ютерним забезпеченням, мережа та сервери часто можуть не відповідани новітнім процесам та технологіям, брак доступу до мережі “Інтернет”, проблеми з електропостачанням, незабезпеченість належним обладнанням чи технічною підтримкою суддів для вільного користування новітніми можливостями та технологіями. Тому доволі проблемно відновлювати судочинство в умовах загроз життю населення під час війни. Зазначимо, що загалом судова система досить ефективно долає труднощі такого характеру. Технічні труднощі існують у цифровому суспільстві завжди, але в умовах війни, фінансово-економічних проблем держави такі загрози особливо актуалізуються.

Проблеми безпекового характеру містять загрози внутрішніх та зовнішніх кібератак, що впливає як на функціонування суду, так і на доброчесність її представників. Прокритиковано вимоги щодо вимкнення блокувальників реклами, VРN-сервiсів, проксiсерверів та антивiрусних програми, які містяться в Інструкції користувача підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІТС: затверджена Наказом ДП “Інформаційні судові системи” від 22.10 2024 року. Мотивовано, що за таких умов комп’ютерні системи суду залишаються відкритими для кіберзагроз, вказане створює потенційні ризики для атак, оскільки відкриті канали відеоконференції залишаються незахищеними, можливе перехоплення трафіку під час сервісного з’єднання. Також умотивовано, що така норма створює перепони доступу до суду великій кількості громадян, що перебувають тимчасово за кордоном у зв’язку з військовими загрозами.

Належна технологічна освіта учасників процесу, представників адвокатури та суддівського корпусу, працівників суду – це ще один виклик інтелектуального характеру, з яким стикається електронне правосуддя в сучасних умовах розвитку цифрової реальності.