державна політика

Проведено загальну оцінку організаційних та правових механізмів допо- логового етапу перинатальної допомоги в Україні в умовах пандемії COVID-19. Здійснено аналіз практичних аспектів цього процесу на регіональному рівні. Визначено основні напрями удосконалення державного регулювання перинатальної допомоги в умовах пандемії COVID-19 та запропоновано модель швидкого реагування на поширення інфекції для надання медичних послуг вагітним.

Обґрунтовано необхідність активізації державної підтримки економічного розвитку, особливо тих галузей, які забезпечують безпеку територіальну, продовольчу, енергетичну, фінансову, соціальну чи екологічну. Охарактеризовано втрати економіки у воєнний час, державну політику щодо релокації підприємств та активів, проблеми ведення бізнесу. Узагальнено причини та наслідки міграційних процесів воєнного стану та державну політику щодо їх подолання.

В статті на основі на основі аналізу чинного національного законодавства визначити основні проблеми правового регулювання охорони здоров’я в Україні та окреслити напрями удосконалення нормативно-правової бази у цій сфері. Відзначається, що процес формування якісної та ефективної національної нормативно-правової бази у сфері охорони здоров’я в Україні обтяжений цілою низкою проблем. Більшість запропонованих проєктів не сприяють ефективному вирішенню проблем, які пов’язані з охороною здоров’я, а лише фактично їх поглиблює.

Зроблено спробу визначення місця діяльності інституцій громадянського суспільства у функціонуванні мілітаризованих органів державної влади. Наведено приклади співробітництва громадських організацій з Національною поліцією, Збройними силами України, Державною кримінально-виконавчою службою, окреслено механізми такої взаємодії. Розглянуто проблематику межі між допомогою та перебиранням функцій між громадськими організаціями та органами державної влади.

Анотація. Один із головних пріоритетів Української держави є створення політичних, економічних, соціальних і правових умов для реалізації відносин у сфері праці. Правове регулювання відносин у сфері праці має тісний міжгалузевий зв’язок, що дозволяє у значній мірі регулювати соціально-трудові відносини. Однак, залишається проблемою відсутність належної і достовірної інформації зі сторони органів публічного управління щодо зайнятості і працевлаштування населення економічно-активного віку.

У статті зосереджено увагу на таких концепціях міжнародної міграції, як-от: «притягування- відштовхування», стратегія адаптації (акультурації), теорія відносної відмінності, теорія людського капіталу. Проаналізовано нормативно-правову базу України та Польщі у сфері регулювання трудової міграції, яка охоплює низку юридичних актів, прийнятих в обох країнах задля мінімізації можливих негативних наслідків збільшення міграційних потоків. З’ясовано головні «виштовхувальні» фактори трудової міграції країни-донора та «притягальні» фактори країни-реципієнта.

Розглянуто сучасні проблеми розвитку суспільних відносин у галузі оподаткування України у зв’язку з поширенням COVID-19. Проаналізовано основні проблеми системи оподаткування в Україні. Досліджено питання щодо окремих змін у податковому правовому режимі України, які пов’язані зі здійсненням бюджетно- податкової (фіскальної) та грошово-кредитної (монетарної) політики в умовах карантинних заходів. У результаті наукового пошуку виділено основні шляхи зменшення податкового навантаження і умовах карантинних заходів.

У статті показано роль, значення і особливості ІT–сфери в сучасній ринковій економіці. Автори намагаються з’ясувати основні причини зростання галузі, а також виявити ті проблеми, які все ще гальмують її розвиток.

У статті здійснено порівняльний аналіз державної політики України та Польщі щодо захисту прав національних меншин. Автори розкривають суть та виділяють ознаки національних меншин, аналізують ситуацію щодо національних меншин, яка існує в Україні та Польщі.