fortifications

У статті виконано аналіз науково-проектної документації «Історико-
архітектурний опорний план міста Львова» (2020 р.) в аспекті ідентифікації та охорони
пам’яток фортифікаційного будівництва. Аналіз документації виявив малу увагу авторів до
вивчення та висвітлення етапів розвитку фортифікаційних ліній Львова від ХІІІ до ХІХ ст.
Такий підхід привів до дискусійної ідентифікації багатьох об’єктів за їх історико-
містобудівною та архітектурною цінністю, неточного їх датування, відсутності

Формування та розвиток центральної частини Чернівців - тривалий
особливий історичний процес. Поселення, що виникло в XIV столітті, зазнало
серйозних перетворень міської струткури, що відбувалися протягом XVIII-XX
століть. Ці перетворення слугували важливим чинником постійного творення
оновленого плану міста, зміни його структурного районування і ця тенденція діє
досі. Історичний центр міста протягом тривалого часу змінював свою
структуру, розміри, функціональну організацію. Метою дослідження є вивчення

Замок у Ягільниці один з зразків бастіонних укріплень на території України, де
до сьогодні у частині периметру збережений кам'яний ескарп. Метою дослідження є
узагальнення відомостей стосовно ґенези укріплень та визначення типу оборонних
споруд замку у Ягільниці. У результаті проведеного дослідження з'ясовано, що у
Ягільниці реалізовано тип укріплень, який пропонований в трактатах з мілітарної
архітектури починаючи з середини ХVІ – початку ХVІI ст. і базований на поєднанні

Автори статті вперше в українській історіографії приділяють увагу
урбаністичній ґенезі подільського містечка Жванець, яке історично сформувалось як
важливий прикордонний пункт. Завдяки географічному розташуванню та рельєфним
особливостям місцевості, держави, яким він належав, вбачали в ньому стратегічне
значення. Незважаючи на це, у науковій літературі питанню містобудівного розвитку
містечка приділено мало уваги, в результаті чого Жванець (станом на 2020 р. – центр
Жванецької об’єднаної територіальної громади) не має візії регенерації історико-

The Battle of Zboriv is one of the major events in Ukrainian and Polish history.
The Zboriv battlefield was explored by a Ukrainian-American archeological expedition led
by author and archeologist Bogdan Strotsen. The studies lasted several years. The article
covers the history of the Zboriv battle and reveals the main results of archaeological research.
The results of the studies allowed to hypothesize the construction of elements of field
fortifications and to interpret their localization in the territory.

The article examines the urban features of the late 18th century, contained on
the map of R. D'Otto since 1772: «Lemberg. General Carta von dem Marche der bey
Hommona in Hungarn gestandenen K.K.Trouppen, bis zur Hauptstadt Lemberg in Pollen;
welcher 9. kleine Special Charten mit einigen Anmerkungen bey gefuget sind. Feld Laager
bey Lemberg. d. 20= Augusti. ao: 1772». For scholars, the d'Otto map is known only from the
publication of its latest worksheet with the image of the city of Lviv in the Atlas of Historic

Автори статті фокусують увагу на урбаністичній діяльності князів Збаразьких старшої гілки, чия діяльність у хронологічних межах дослідження (кін. XVI-I тр. XVII ст.) розгорнулась на Східному Поділлі, у віддаленні від своїх родових маєтків родини на Волині та у Великому Князівстві Литовському. Заклавши нову резиденцію Новий Збараж (с. Збараж Вінницької області), князі швидко почали укріплюватись на теренах Брацлавщини та Київщини, у XVII ст. їхні маєтки сягнули польсько-татарського степового прикордоння.

У статті на основі камеральних та натурних досліджень проведено аналіз ландшафтного та містобудівного розташування монастирів оо. Бернардинів, розкрито раніше невідомі факти про існування та функціонування окремих монастирських фортифікаційних елементів, визначено особливості оборонних споруд ордену.  

На українських прикордонних землях були запроваджені принципи ранньомодерного європейського урбанізму, який, насамперед, включав оборонний компонент у XVI–XVII століттях. Інвентарні документи та дослідження того часу свідчать про те, що наявність оборонних споруд навколо населених пунктів визначалася статусом міста, що дало привілеї та обов’язки захищати та зберігати укріплення міста та замку.