ринок праці

Досліджено специфіку функціонування ринку освітніх послуг та попит на вищу освіту в умовах війни. Здійснено оцінювання частки випускників закладів загальної се- редньої освіти, фахової передвищої освіти, студентів, що вдруге вступили до ЗВО, серед загальної кількості абітурієнтів 2018–2021 років. Проаналізовано державні видатки на сферу освіти та їхній вплив на зміну кількості абітурієнтів, що навчаються за державним замовленням. Підтверджено тенденцію до підвищення попиту на заклади фахової передвищої освіти через зміну вимог та дисбаланс на ринку праці.

У статті розглянуто теоретичні основи публічного управління зайнятості населення України та запропоновано основні заходи удосконалення державного регулювання ринку праці в кризових умовах. Здійснено аналіз кількості вакансій на ринку праці та кількості безробітних (2018–2022 роки) загалом в Україні та по регіонах, досліджено явище вимушеної релокації підприємств, виявлено проблемні сфери економіки з дисбалансом кількості вакансій і безробітних.

Проаналізовано вплив активних програм зайнятості населення на державну політику у сфері зайнятості. Розглянуто форми та методи моніторингу ефективності активних програм зайнятості.

Здійснено ідентифікацію проблеми зайнятості населення у контексті сучасних дослідницьких підходів, на підставі цього систематизовано основні дослідницькі концепції щодо її визначення, класифіковано основний категоріальний апарат до її розуміння, розроблений у межах західноєвропейської науки.

У статті досліджено вплив пандемії Covid-19 на макроекономічні показники Єв- ропи та окремих регіонів світу. Зокрема, відображено динаміку реального ВВП та рівня зайнятості упродовж 2012–2020 рр. Виявлено, що молоді працівники в Європі були більш схильними до втрати робочих місць під час кризи, аніж населення старшого віку. Втім, тенденція до скорочення зайнятості молоді стосується не лише Європи, а й інших регіонів світу, зокрема країн, що розвиваються, де рівень безробіття серед молоді може втричі перевищувати загальний.

Охарактеризовано теоретичні засади функціонування ринку праці та специфіку його розвитку. Проаналізовано дефініції поняття «ринок праці» та визначено його оптимальне трактування. Досліджено типові моделі ринку праці та його функції, встановлено взаємозв’язки ринку праці з іншими типами ринків. Вивчено об’єкти та суб’єктів ринку праці, ключові елементи: попит, пропозицію, ціну та вартість. Охарактеризовано типи ринкової кон’юнктури та вивчено умови їх становлення. Проведено PEST-аналіз факторів зовнішнього середовища, що визначально впливають на ринок праці.

Досліджено поняття правового статусу трудових мігрантів. Зазначено, про законодавче закріплення правового статусу трудових мігрантів та гарантії їх особистих прав. Вказано про те, що захист прав громадян України, які працюють за кордоном, передбачає важливий обов’язок для держави створювати правові, соціально-економічні та духовні умови для реалізації їхніх прав і свобод, за яких можливо захистити права осіб, а також діяльність державних і міжнародних організацій із захисту прав людини.

У статті аналізується вплив пандемії коронавірусу на зайнятість українських трудових мігрантів у Польщі. Визначено той факт, що саме економічна ситуація та війна на сході України зумовлює безперервний процес виїзду трудового населення до західного сусіда. Проаналізовано основоположні документи міграційної політики України та польського законодавства у сфері працевлаштування іноземних громадян. З’ясовано, що наслідком запровадження карантинних обмежень став масовий відтік українських заробітчан із Польщі.

У статті окреслено проблеми, з якими зіткнулась система освіти і ринок праці, наголошено на недостатньому рівні готовності випускників закладів освіти до професійної діяльності. Здійснено аналіз нормативно-правової бази для запровадження дуальної форми здобуття освіти.

Проаналізовано норми Закону України “Про фахову передвищу освіту”, наголо-
шено на практично-орієнтованому характері цього освітнього рівня. Визначено правові
засади функціонування фахової передвищої освіти. Здійснено аналіз дуальної форми
освіти як найефективнішої форми здобуття освіти за освітнім рівнем – молодший
бакалавр. Окреслено компетенцію державних органів та органів місцевого самовря-
дування у сфері фахової передвищої освіти щодо сприяння працевлаштуванню осіб, які
здобули фахову передвищу освіту, та аналізу потреб ринку праці.