ДОСЛІДЖЕННЯ ОБОРОННОГО ВИСОКОГО МУРУ ТА ЙМОВІРНИХ РЕЛІКТІВ КНЯЖОЇ РЕЗИДЕНЦІЇ У ПІВНІЧНО- СХІДНІЙ ЧАСТИНІ ЛЬВІВСЬКОГО СЕРЕДМІСТЯ

1
Приватний підприємець, м. Львів

Автор описує проведені ним, або за його участи архітектурні та археологічні дослідження об’єктів у північно східній частині Середмістя, що ймовірно належать до періоду формування нової дільниці міста, призначеної для столиці Руського королівства (сер. ХІІІ – сер. ХІV cт).

Описано: 1 - особливості добре збереженого фрагменту оборонного високого муру міста, що вказують на його побудову на доти необжитій ділянці; 2 - загадкові релікти первісного розпланування та елементи пізньо- романської архітектури репрезентативної споруди, що пізніше інкорпорована до складу монастирського ансамблю; 3 - особливості мурування та будівельну періодизацію кружґанку головного подвір’я Домініканського монастиря, що вказують на два ранні етапи його побудови: 2 пол. ХІІІ ст. та поч. ХV ст.; 4 – археологічно розкриту ділянку частини високого муру, що мала виразно репрезентаційний характер; 5 – кам’яну підземну скриню літургійного призначення позаду головного вівтаря костелу Божого Тіла.

Додано побіжний історіографічний огляд обставин виникнення Домініканського монастиря у Львові та нова інтерпретація джерел у світлі представлених знахідок. Дослідження додають нових аргументів на користь локалізації саме у цій частині Середмістя палацу-резиденції князя Лева Даниловича, ба навіть доволі впевнено інтерпретувати збережені будівельні конструкції та архітектурні елементи, як його релікти.

Бандрівський М., 2014. Від Мегалі Екклісія руських князів до церкви Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Руській (з історії православних храмів львівського середмістя). – Львів: Ліга -Прес.

Войтович Л., 2017. Львів у ХІІІ столітті: Нова спроба подолання старих стереотипів // Княжа доба: історія і культура. – Львів, Вип. 11. – С. 51–74.

Зубрицький Д., 2002. Хроніка міста Львова / переклад з польської І. Сварника. – Львів.

Зіморович Бартоломей, 2022. Потрійний Львів (Leopolis Triplex). Переклад Наталії Царьової. Львів: «Центр Європи», 2002.

Ісаєвич Я., 1996. «Альтана посеред Раю»: Львів у 1582-1602 рр. // Львів. Історичні нариси.- Львів.

Лазурко О., Шніцар М., 2017. Матеріали княжої доби в історичній частині Львова // Княжа доба. Історія і культура. Вип. 9. – Л., 2017. – С.15-22.

Лазурко О., Войтович Н., 2012. Звіт про результати археологічного нагляду на вул. Лесі Українки. Львів // Науковий архів НДЦ РАС ІА НАН України.

Лазурко О., 2013. Звіт про результати архітектурно-археологічних досліджень у складі програми «Реставрація та пристосування підземель Львова для потреб туристичного маршруту з визначенням його траси». Львів // Науковий архів НДЦ РАС ІА НАН України.

Мицько І., 2001. Королевич Лев Данилович та давній Львів (сторінки з книги)// Галицька брама No 9-10(81-82). Львів: «Центр Європи». СС.18-23.

Могитич Р., 1994. Планувальна структура львівського Середмістя і проблеми його датування // Науковий збірник НТШ , т. 227, с. 279 – 288.

Могитич Р., 2015. (Могитич Р. - наук. керівник, Бачинська Л., Скепко Л., Чурилик Я.). Коригування історико-архітектурного опорного плану історичного центру м. Львова. – Львів: Архів ПП «Ярко і Ко».

Могитич Р. Рибенчук М., Рибенчук О., 2013. Підземелля Львова. Підземне місто: розвиток і популяризація транскордонного туризму завдяки створення туристичного маршруту підземними трасами Львова Жешува, Любліна. - Львів.

Паславський І., 2011. Новознайдена дата заснування Львова // Actes testantibus. Ювілейний збірник на пошану Леонтія Войтовича. Вип. 20. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів, сс. 535 – 549.

Хмільовський, М., 2012. До питання про палати князя Лева Даниловича у Львові // Апологет. Матеріали V Міжнародної наукової конференції «Християнська сакральна традиція: віра,духовність, мистецтво» м. Львів, 23–24 листопада 2012 р. С. 178–182.

Barącz S., 1861. Rys dziejów zakonu kaznodziejskiego w Polsce. T.1, T.2. - We Lwowie, 1861.

Biernat Marcin, Kurzej Michał, Ostrowski Jan, 2011. K. Kościól P.W. Boźego ciała I klasztor OO. Dominikanów // Materiały do dziejów sztuki sakralnej. Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Część I, tom 20. – Kraków,2011 – SS. 171-273.

Buko, A., 2019. Średniowieczny zespół rezydencjonalny na Górze Katedralnej w Сhełmie. pod redakcją Andrzeja Buko. – Warszawa.

Chodynicki I., 1829. Historya stołecznego królestw Galicyi i Lodomeryi miasta Lwowa. – Lwów, 1829.

Сzołowski А., 1891. Lwów za ruskich czasów. - We Lwowie.

Gruneweg M., 1969. Opis klasztoru I kościola Dominikanów // Markowski F. Gotycki klasztor Dominikański we Lwowie w świetlie gdańskigo rękopisu z XVI wieku // Kwartalnik architektury I urbanistyki, T.14: z.2, Aneks, ss. 84-86.

Krassowski W., 1990. Dzieje budownictwa I architektury na ziemiach Polski. T.2: Budownictwo I architektura w warunkach wielkiej własniści ziemskiej (XIII wiek – tretia czwierc XIVw.) – Warszawа: “Arkady”.

Markowski F. Gotycki klasztor Dominikański we Lwowie w świetlie gdańskigo rękopisu z XVI wieku// Kwartalnik architektury I urbanistyki, T.14: 1969 z.2, s.65-88.

Papée, F., 1894. Historya miasta Lwowa w zarysie. - Lwow.

Słownik, 1884. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, T.V. – Warszawa, 1884 – S. 515

Sundt R. A., 1987. Mediocres domos et humiles habeant fratres nostri: Dominican Legislation on Architecture and Architectural Decoration in the 13-Century// The Journal of the Society of Architectural Historians, 46, s. 394

Szyma M., 2004. Kościół i klasztor Dominikanów w Krakowie. Architektura яespołu klasztornego do lat dwudziestych XIV wieku. – Kraków, 2004.

Tabaczyński S., Buko A., 1981. Sandomierz. Starożytność, wczesne średniowiecze. – Rzeszów.

Trajdos M., 1997. Kościól Dominakanów lwowskich w średnoiwieczy jako ośrodek kultowy // Nasza przeszlosc vol. 87, p. 39-72