Метою статті є дослідження поняття та соціально-правового значення примирення сторін в адміністративному судочинстві України. На основі правових методів наукового пізнання, таких як: діалектичний, логіко-формальний, порівняльно-правовий та ін., розглянуто сучасні підходи до розуміння правової природи та сутності поняття «примирення».
Наукова стаття присвячена дослідженню питань правового статусу суб’єктів адміністративного судочинства. У статті розглянуто наукові і нормативно-правові підходи до визначення поняття «суб’єкт адміністративного судочинства», проаналізовано критерії класифікації суб’єктів в адміністративному судочинстві. Правовий статус суб’єктів, які є учасниками адміністративного судочинства, залежить безпосередньо від його законодавчого визначення, але механізми його реалізації пов’язані із функціональними особливостями суб’єктів судового розгляду адміністративних справ.
У статті доведена актуальність дослідження адміністративно-правової характеристики судових рішень з огляду на сучасне значення розв’язку цієї наукової проблеми, що обумовлюється вираженням правової реальності в межах здійснення правосуддя. Це дасть можливість не лише обґрунтувати розуміння феномену правосуддя як способу реалізації судової влади з точки зору адміністративного права, а й визначити ті напрями, які потребують удосконалення.
У статті здійснено аналіз місця та ролі судді у процедурі примирення сторін в адміністративному судочинстві України та держав-членів ЄС. Встановлено, що в Україні існує проста модель суб’єктного складу примирення сторін в адміністративному судочинстві, котра характеризується певними елементами відносно ускладненої моделі відповідного суб’єктного складу (суддя спонукає сторінони спробувати примиритись, однак, не надає їм певних варіантів примирення, які повинні ними бути розглянуті).
Відновлення порушених прав і свобод фізичних та юридичних осіб тісно повязано із їхньою охороною та захистом, шляхом реалізації завдань визначених у статтях 1 і 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), а також у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), що свідчить про демократичні конституційні засади розвитку правової системи України з використанням адміністративно-відновлювальних заходів.
Стаття присвячена дослідженню ґенези становлення системи адміністративних
судів в Україні, які є тією складовою судочинства, що забезпечують захист людини і
громадянина у спорі з органами публічної влади.
The article analyzes the stages of proceedings on military administrative violations in the preparatory phase considering of the requirements of current legislation and administrative practices of the judiciary (judges), authorized to consider the cases.
The task of the administrative proceedings is to protect the rights, freedoms and interests of individuals, the rights and interests of legal persons in public relations from violations of state authorities, local self-government, their officers and employees, other subjects during the exercise of their management functions on the basis of legislation, including delegated responsibilities through fair, impartial and timely consideration of administrative cases.