аномалії сили тяжіння

При застосуванні методу GNSS-нівелювання існує багато чинників, які можуть суттєво позначитися на точності визначення висот. В загальному можна виділити ті, які пов’язані з процесом GNSS-спостережень та їх опрацюванням, та ті, які пов’язані з вибором моделі висот геоїда/квазігеоїда. В цій роботі увагу зосереджено на аспектах точності GNSS-нівелювання при виборі глобальних моделей геоїда. Зокрема, для кращого забезпечення точності важливо розуміти яку роль відіграє вибір системи припливів висот глобальних моделей геоїда.

Кристалічні породи Мармароського масиву Східних Карпат, враховуючи проведений на основі теорії літосферних плит аналіз їхніх характеристик, тектонічного положення та побудованого профілю локальних аномалій сили тяжіння, були сформовані метаморфізованими породами рифею, венду, кемб­рію та верхнього палеозою, а також породами мезокайнозою на південно-східній пасивній окраїні Євра­зійської плити. У подальшому в умовах колізії та пологої субдукції субстрату впродовж крейди-палео­гену ці породи були зірвані з субстрату та увійшли до складу Мармароського покриву Східних Карпат.

Розглянуто інтерпретацію планетарних аномалій гравітаційного поля Землі, Венери, Марса і Місяця у взаємозв’язку з внутрішньою неоднорідною будовою цих планет. Вихідною інформацією для досліджень були моделі гравітаційного поля перелічених планет до 20-го порядку і степеня, а також параметри тришарової моделі (кора, мантія, ядро) кожної з цих планет та відповідні планетарні параметри.
 

Розглянуто метод швидкого перетворення Фур’є (FFT), який суттєво економить час при обробці великих масивів даних завдяки підсумуванню у спектральній області замість множення у просторовій. За даними космічної, аеро-, наземної та морської гравіметрії побудовано просторовий розподіл аномалій сили тяжіння на територію Антарктичного регіону по рівномірній сітці 2′×2′ та введено топографічну редукцію. За допомогою FFT-методу розроблено регіональну модель квазігеоїда Антарктичного
континенту та прилеглих акваторій.

Дається аналіз моделей ізостазії і розглядається інтерпретація ізостатичного стану Землі, Венери, Марса і Місяця. Подані карти товщини кори та інтерпретація можливих оцінок глибини компенсації тектонічних структур планет земної групи.

Мета Досліджено вивчення квазігеоідних обчислень на основі регіональних гравіметричних даних та різних типів неортогональних базисних функцій. Коли вимірювання з обмежених областей поверхні Землі доступні, глобальні сферичні гармоніки втрачають свою ортогональність в обмеженій області, тому визначення коефіцієнтів моделі, як правило, за допомогою методу найменших квадратів, чисельно нестійке. Незважаючи на це, існує спеціальне рішення рівняння Лапласа для ситуації сферичної шапки, коли граничні умови є доречними. Методи.

Мета. Основною метою роботи є дослідження вимог щодо точності обчислення характеристик гравітаційного поля Землі (висот квазігеоїда та складових відхилень прямовисних ліній) на основі аналізу методів та чинних вимог до визначення цих характеристик.Методика. Гравіметричний метод є основним методом для визначення висот квазігеоїда і складових відхилень прямовисних ліній для суходолу і шельфових зон. Вихідними даними при цьому є результати гравіметричних знімань.

Метою публікації є оцінка і місце геодезії та гравіметрії у комплексі наук про Землю та вироблення рекомендацій щодо використання їх в різних галузях знань природничих наук. Постановка проблеми та її зв’язок з важливими науковими і практичними завданнями. У статті розглянуто деякі питання сучасного стану та перспективи розвитку геодезії та гравіметрії.

Розглянуто методику побудови локального гравітаційного поля аномалій сили ваги з використанням техніки spherical cap harmonic analysis (SCHA). Цей підхід передбачає використання приєднаних функцій Лежандра цілого степеня і дійсного порядку. Ці функції формують дві системи функцій. у кожній із цих систем вони є ортогональними між собою на “шапці” сфери. Проте в загальному ці функції не є ортогональними. Тому для використання обох систем функцій традиційно використовують спосіб найменших квадратів. Проте для високих порядків досить складно знаходити власні числа даних функцій та їхню норму.

Розглянута методика побудови двомірної моделі розподілу щільності з використанням безперервного вейвлет-перетворення і проведено апробацію цієї методики на профілях аномалій сили тяжіння, що проходять через центри головних масконів Місяця.