crime

У статті розглядаються проблемні питання взаємовпливу процесів глобалізації на розвиток світової злочинності. Глобалізація як світова тенденція новітнього часу має як позитивний вплив на розвиток національного й міжнародного права, так і негативний. Одним із найбільш серйозних негативних наслідків глобалізації є зростання злочинності у світі, а також виникнення нових, більш небезпечних форм злочинності, яка не обмежується національними кордонами й набуває транснаціонального характеру.

У статті приділено увагу питанням ролі громадянського суспільства та засобів масової інформації у боротьбі зі корупцією. Доведено, що ефективна діяльність, спрямована на подолання корупції видається неможливою без участі суспільства. Громадськість, з одного боку, є тією силою, яка здатна розірвати коло системної корупції у державі, а з іншого, без її підтримки, взаємодії з інститутами громадянського суспільства, антикорупційна діяльність органів державної влади видається малоефективною.

Проаналізовано спірні питання кваліфікації умисних вбивств матір’ю своєї новонародженої дитини. Зазначено, що досліджувана норма КК України потребує додаткового вивчення та внесення змін. Зокрема, ст. 117 КК України потрібно доповнити та зазначити умови психотравмуючої ситуації під час вчинення вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини у тяжкому психофізичному стані, спричиненому пологами. Крім того, дуже важливо викласти у згаданій статті визначення періоду новонародженості для правильної оцінки часу вчинення злочину.

Проаналізовано питання класифікації форм співучасті у злочині. Констатовано, що сучасне кримінальне право знаходиться доволі далеко від вирішення питання про уніфікований підхід до класифікації форм співучасті. Не зміг повною мірою зняти згадану суперечку й чинний КК України. Не заперечуючи аргументи усіх сторін, все ж, на нашу думку, ми вважаємо, що зараз не час для радикальних змін одного з чільних інститутів кримінального права, особливо за умов активного розроблення нового КК України.

Зазначено, що суто позитивістське розуміння злочину є недостатнім для його
всебічного дослідження, вивчення цього феномену повинно виходити за межі права на
соціально-філософський рівень. Проаналізовано злочин як соціальне явище. Наго-
лошено на кореляції розвитку права та еволюції злочинної поведінки, обґрунтовано
взаємний вплив зазначених процесів. Розглянуто роль свободи волі людини при виборі
моделі поведінки. Зазначено, що призначення кримінальної відповідальності за злочин
пов’язано із наявністю в особи свобідної волі на момент вчинення діяння.

Присвячено дослідженню особливостей та вимог до процесу та алгоритмів гіпнорепродукції під час подолання протидії під час розслідування злочинів у сфері службової діяльності

Проаналізовано питання особливості особи неповнолітнього корисливого злочин-
ця. Підсумовуючи викладене, констатовано, що проведене дослідження соціальної
сутності особи неповнолітніх, які вчиняють корисливі злочини, показує, що негативні
риси у таких осіб доволі різноманітні й виражені різною мірою. Водночас надзвичайно
важливе виокремлення типових ознак особи неповнолітніх корисливих злочинців,
оскільки це сприятиме чіткішому розумінню мотивації злочинної поведінки цієї групи

Досліджено з кримінально-правового та кримінологічного поглядів проблему
домашнього насильства. Зазначено, що нині виникла необхідність у системному аналізі
сфери сімейно-побутових відносин, оскільки в цій сфері виявилися нові кримінологічно
значущі чинники, а також інтенсифікувалися ті чинники, які раніше діяли, що
позначилося на кількісних та якісних ознаках злочинності у сфері сімейно-побутових
відносин. Визначено, що внесення змін до Кримінального кодексу України і
запровадження цим кримінальної відповідальності за домашнє насильство стало

Проаналізовано поняття “організована злочинність”. Використовуючи істотні
ознаки організованої злочинності, можна погодитись з розумінням її у науковій
літературі як історично обумовленого, негативного соціального явища, що являє собою
ієрархічно побудовану структуру, яка спирається на створений злочинний капітал і
корупцію, що мають на меті забезпечити власне функціонування і задоволення власних
потреб через збільшення капіталу, “відмивання” останнього та отримання влади. Також

На підставі здійсненого аналізу змісту визначених у законі обов’язків для органів
пробації виявлено проблемні питання, що стосуються виконання покарання у вигляді
позбавлення права обіймати певні посади або займатись відповідною діяльністю
відносно засуджених за злочини у сфері пенсійного та соціального забезпечення України,
а також запропоновано науково обґрунтовані заходи щодо їх вирішення по суті