глобалізація

У статті визначено та проаналізовано міжнародні стандарти становлення екологічних обов’язків людини і громадянина, зокрема передумови та умови їх становлення, основні етапи їх розвитку та особливості закріплення на законодавчому рівні. З’ясовано, що інститут екологічних обов’язків як цілісне утворення характеризується єдністю змісту, яка виражається в загальних положеннях, правових принципах або сукупності використовуваних правових понять, єдності правового режиму регульованих суспільних відносин.

Розглянуто глобалізацію як новий тип суспільного розвитку в контексті формування нової геостратегічної реальності, що супроводжується утвердженням нових ціннісних координат, якісною зміною принципів і структури світу, модернізацією соціальної, політичної, економічної та державно-управлінської систем. Узагальнено теоретико-методологічні основи дослідження проблем глобалізації в міждисциплінарному дискурсі. Проаналізовано альтернативні форми та виклики глобалізації національним державам і соціальним практикам, професійної ідентичності та національної свідомості службовців.

У статті розглядаються проблемні питання взаємовпливу процесів глобалізації на розвиток світової злочинності. Глобалізація як світова тенденція новітнього часу має як позитивний вплив на розвиток національного й міжнародного права, так і негативний. Одним із найбільш серйозних негативних наслідків глобалізації є зростання злочинності у світі, а також виникнення нових, більш небезпечних форм злочинності, яка не обмежується національними кордонами й набуває транснаціонального характеру.

У статті окреслено роль правової культури та її вплив на формування і розвиток правового суспільства, оскільки будівництво громадянського суспільства, демократичної, правової держави – це не тільки внутрішньополітична потреба, але й зовнішня необхідність, яка диктується розвитком України в умовах глобалізації. По суті, за всієї різноманітності світ єдиний у тому, що справжній прогрес здійснюється лиш там, де створені суспільні умови для розкриття головного ресурсу цивілізації — людини.

Досліджено вплив глобалізаційних та євроінтеграційних процесів на формування, функціонування та розвиток митних систем різних країн світу. Ідентифіковано і проаналізовано сучасні та перспективні тенденції розвитку митних органів у глобальному та зокрема європейському середовищі. На підставі отриманих результатів дослідження обґрунтовано уніфіковане функціональне призначення митних органів у контексті формування єдиного митного простору.

Здійснено дослідження безпеки соціально-економічних процесів у віртуальному просторі. З’ясовано вплив ключових тенденцій сучасності на формування превентивних та адаптивних механізмів забезпечення інформаційної та кібернетичної безпеки підприємств. До основних зараховано глобалізацію, інформатизацію та індивідуалізацію потреб споживачів, медіатизацію суспільних явищ, детериторіалізацію та універсалізацію соціальних явищ.

Досліджено проблему трудової міграції в умовах глобалізації. Трудова міграція
відіграє найважливішу роль у сучасному світовому міграційному процесі населення.
Зазначено, що процеси глобалізації за своїм змістом є культурними, соціальними,
економічними, політичними “викликами” для України. Глобалізація як позитивно, так
і негативно впливає на розвиток українського суспільства і держави.

Розглянуто прояв соціально-правової природи в такому новітньому глобалізаційному
явищі, як інформаціна війна. Доведено, що маніпулювання інформацією через
психологічний вплив на опонента давно був засобом ведення війни. Вказано, що
особливістю інформаційної війни є не тільки те, що вплив здійснюється з використанням
новітніх засобів, а й те, що це непідконтрольний ресурс, який дуже слабо піддається
правовій регламентації, тому активно застосовує неправдиву, перекручену інформацію як

З’ясовано, що правовий механізм системи регулювання вищої освіти являє собою
сукупність міжнародно-правових актів, зобов’язань України, Конституції України,
законів України, підзаконних нормативних правових актів та індивідуальних актів
застосування, покликаних здійснювати регулювання правовідносин між суб’єктами
освітньої діяльності в процесі впливу на сферу освіти. Визначено, що особливостями
організаційно-правового механізму державного регулювання трансформації вищої
освіти є самостійний розвиток та інноваційна діяльність, як акцентовано в Законі

In the article, the phenomenon of globalization is considered in the light of the modern
Orthodox and theological opinion. The author tries to find an answer to the question – how,
according to the scholars and theologians, the processes of globalization and secularization are
interrelatedin modern society. Particular attention is paid to the ideology of «New Age», which
became the basis of one of the most common, non-traditional religious movements of the era of