глобалізація

У статті розкрито особливості розвитку публічного управління в Україні в умовах євроінтеграції та глобалізації. Встановлено, що як об’єкт наукового пізнання публічне управління є складним та багатоплановим утворенням, основою якого є концепція, що ґрунтується на тісному взаємозв’язку політики і права, управління й влади, політичної системи та суспільства загалом, а також взаємодії суспільства з різними елементами соціальної системи. Зазначено, що у літературі не існує сталого, вичерпного та загальновизнаного формулювання публічного управління.

Коли йдеться про красу соціальнокомунікаційного контенту, відразу ж уявляєш собі прекрасний репортаж з чудовими описами, соковитими образами, креативними авторськими знахідками. Утім, сучасні соціальні комунікації настільки стрімчасто  намагаються  передати своїй аудиторії контент, що на перший план висувають потребу реального (чи то навколо реальності) вмісту, огорнутого в оболонку вимог до жанру (чи то до сукупності таких вимог), а не яскраві образи та відчуття.

Останнім часом у науковій спільноті обговорюється розвиток різноманітних концепцій конституціоналізму, таких як транснаціональний (глобальний), міжнародний (інтернаціональний), багаторівневий та інші, що передбачають створення та реалізацію стандартів, що призначені для вирішення глобальних проблем, до яких прийнято відносити запобігання війнам, розвиток та координація міжнародних відносин на мирній основі, ліквідація голоду та злиднів, раціональне використання природних ресурсів, запобігання тероризму та забезпечення безпеки тощо.

Розглянуто актуальні питання франчайзингу як сучасної форми міжнародного бізнесу. Франчайзинг сьогодні є однією з форм підприємницької діяльності, що найшвидше розвивається і характеризується високою ефективністю як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Поряд із кількісним розвитком франчайзингових відносин відбуваються якісні та організаційні зміни цієї форми економічної співпраці. У статті висвітлено фактори, що впливають на розвиток франчайзингових відносин. Описано чинники, які спричинили зміни в концепції франчайзингу.

Досліджено особливості розвитку стартап-індустрії в Україні до повномасштабного російського вторгнення. Автори проаналізували вплив війни на стартап-індустрію України в умовах глобалізаційних викликів, виявили негативні, а також віднайшли позитивні наслідки впливу військово-політичних чинників. Результати дослідження за темою роботи дали змогу запропонувати можливі сценарії майбутнього розвитку вітчизняної стартап-діяльності, проаналізувати перспективи та напрями розвитку на- ціональної стартап-індустрії у післявоєнний період України.

Розглянуто особливості інституційного забезпечення процесів міжкультурної комунікації України в контексті реалізації її євроінтеграційного вектора. Виокремлено позитивні та негативні наслідки міжкультурної комунікації в контексті налагодження взаємовигідних відносин між державами. Акцентовано на тому, що культура окремої країни може значним чином вплинути на учасників міжкультурної комунікації. Обґрунтовано основні позиції щодо інституційного забезпечення інтеграційних процесів в Україні та його значення, виходячи із об’єктивності міжкультурної комунікації в євроінтеграційних процесах.

У статті автором сучасний стан та використання концепції державного суверенітету в міжнародному праві. Автор аналізує питання обмеження суверенітету з позиції реальних та недавніх прикладів у міжнародній практиці. У статті також робляться спроби простежити еволюцію уявлень про державний суверенітет та аналізуються різні теоретико-правові підходи до ознак суверенітету.

У статті визначено та проаналізовано міжнародні стандарти становлення екологічних обов’язків людини і громадянина, зокрема передумови та умови їх становлення, основні етапи їх розвитку та особливості закріплення на законодавчому рівні. З’ясовано, що інститут екологічних обов’язків як цілісне утворення характеризується єдністю змісту, яка виражається в загальних положеннях, правових принципах або сукупності використовуваних правових понять, єдності правового режиму регульованих суспільних відносин.

Розглянуто глобалізацію як новий тип суспільного розвитку в контексті формування нової геостратегічної реальності, що супроводжується утвердженням нових ціннісних координат, якісною зміною принципів і структури світу, модернізацією соціальної, політичної, економічної та державно-управлінської систем. Узагальнено теоретико-методологічні основи дослідження проблем глобалізації в міждисциплінарному дискурсі. Проаналізовано альтернативні форми та виклики глобалізації національним державам і соціальним практикам, професійної ідентичності та національної свідомості службовців.

У статті розглядаються проблемні питання взаємовпливу процесів глобалізації на розвиток світової злочинності. Глобалізація як світова тенденція новітнього часу має як позитивний вплив на розвиток національного й міжнародного права, так і негативний. Одним із найбільш серйозних негативних наслідків глобалізації є зростання злочинності у світі, а також виникнення нових, більш небезпечних форм злочинності, яка не обмежується національними кордонами й набуває транснаціонального характеру.