У статті авторка структурувала сучасні теоретичні підходи до розуміння громадянського суспільства та обґрунтувала необхідність активного залучення громадянського суспільства під час виконання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС.
Розглядається проблематика викорінення корупції як явища в українському соціумі та усунення причин, що її породжують. Наведені умови та форми корупційних правопорушень в Україні. Запропоновано основні складові елементи адміністративноправового механізму протидії корупції.
Проаналізовано питання природи та змісту публічної влади, наукові підходи до розуміння цього поняття, з’ясовано структуру публічної влади, ознаки та основні форми реалізації. Зокрема звернено увагу на співвідношення суспільно-політичної, державної та публічної влади. Визначено спільні та відмінні риси, зокрема автор розглядає характер такої влади, суб’єктний склад та територію. Запропоновано авторське визначення поняття публічної влади.
Досліджено осмислення особливостей забезпечення реалізації принципу народного суверенітету органами публічної влади в умовах демократичної трансформації та становлення нового правопорядку, побудованого на цінностях сучасного конститу-ціоналізму. Проаналізовано особливості правосвідомості пострадянського періоду та досліджено окремі аспекти правового механізму забезпечення народного суверенітету.
Розглянуто проблематику функціонального призначення правової ідеології. Здійснено комплексний аналіз основних функцій цього важливого суспільного феномену. Визначено роль правової ідеології у формуванні громадянського суспільства та правової системи. З’ясовано, що функції правової ідеології здійснюють правовий вплив на суспільне життя за допомогою нормативних, моральних, психологічних чинників. Висвітлено роль правової ідеології у законотворчих, економічних, соціальних та культурних процесах. Виявлено її необхідність для розбудови незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.
Розглянуто основні теоретико-правові засади та передумови формування поняття громадянського суспільства в теоретико-правовій думці, сучасний стан взаємодії громадянського суспільства і публічної влади. Досліджено проблеми, які перешкоджають упровадженню та реалізації демократичних цінностей громадянського суспільства, та їх
вирішення, через розумний баланс інтересів органів публічної влади і громадянського суспільства в Україні.
Досліджено поняття правових цінностей громадянського суспільства та їх зв’язок
із правосвідомістю громадян та процесами демократичної трансформації. Охарактеризовано такі основні правові цінності, як свобода, рівність, справедливість, приватна
власність, охорона прав та свобод людини і громадянина. Проаналізовано необхідність
існування чітко розробленої та науково обґрунтованої демократичної ідеології як
фундаменту для подальшого розвитку правових цінностей громадянського суспільства
в Україні.
Розглянуто проблеми функціонування такого інституту вітчизняного грома-дянського суспільства, як громадські об’єднання, оскільки вони тісно пов’язані з політичною системою суспільства та відіграють важливу роль у становленні демократії, захисті прав і свобод громадян.
Проаналізовано розвиток українського громадянського суспільства відповідно до вимог європейського інституціонального поступу. З’ясовано, що в умовах правової держави державна влада стає найважливішим інструментом, за допомогою якого громадянське суспільство забезпечує оптимальні умови для свого саморозвитку. Саме у такому контексті держава виступає як публічно-владний інститут, що керує грома¬дянським суспільством загалом і покликаний діяти у всезагальних інтересах.
Стаття присвячена питанням функціонування органів місцевого самоврядування, яке може бути реактивним (визначатися впливами середовища) чи активним (визначатися власними цілями, спрямованими на середовище), синхронним чи діахронним.