громадянське суспільство

Дослідження природи категорії «правовий статус адвоката» показало те, що вона є однією із найбільш фундаментальних й водночас однією із найбільш складних категорій в правознавчій науці. Це пояснюється тим, що, з одного боку, ця категорія отримала широку сферу використання як в юридичній теорії, так і в практичній площині, а з іншого – у сучасній юридичній науці не існує єдиного (універсального) підходу щодо розуміння її сутності.

У статті на основі значного масиву джерельної бази як вітчизняної, так і зарубіжної проаналізовано сучасні концепти щодо осмислення феномену «громадянського суспільства». Зокрема, здійснено спробу систематизації та класифікації дослідницьких підходів до розуміння змісту, закономірностей формування й розвитку громадянського суспільства в сучасному світовому та українському науковому дискурсі. Відтак, можна виокремити як мінімум сім відносно самостійних дослідницьких підходів й багато більше спроб синергетичного поєднання різних з них у певних авторських комбінаціях.

У статті приділено увагу питанням ролі громадянського суспільства та засобів масової інформації у боротьбі зі корупцією. Доведено, що ефективна діяльність, спрямована на подолання корупції видається неможливою без участі суспільства. Громадськість, з одного боку, є тією силою, яка здатна розірвати коло системної корупції у державі, а з іншого, без її підтримки, взаємодії з інститутами громадянського суспільства, антикорупційна діяльність органів державної влади видається малоефективною.

Проблема наркоманії є глобальною для суспільства, оскільки за сутнісною ознакою є більше соціально-економічна, ніж медичнно-правова, що потребує боротьби не з наркоманами, а саме з наркоманією як із явищем.

Розглянуто загальні функції національних еліт, основи взаємодії владної, полі-
тико-управлінської еліти, представленої правлячою елітою та інститутів громадянсь-
кого суспільства, специфічні риси політичних еліт в Україні. На основі розглянутих
авторських поглядів зроблено висновок, що сьогодні відсутнє раціональне збалансу-
вання суспільно-політичних інтересів та немає сприйняття політики як такої, внаслідок
якої запропоновано основні теоретичні засади взаємодії влади та суспільства.

Проаналізовано роль інституту української адвокатури у механізмі захисту прав і
свобод людини та громадянина. Зосереджено увагу на тому, що сучасна складова
характеристики вітчизняного інституту адвокатури безпосередньо пов’язана зі зміною
вектора не тільки у сфері вдосконалення судової системи, але і як самостійного
інституту громадянського суспільства, що формується в Україні. Визначено юридичну
природу інституту адвокатури як правозахисної організації та її місце в системі захисту

У статті досліджено наукові підходи до трактування поняття “еліти”, визначеноключові особливості діяльності сучасних еліт, досліджено їх головну роль в контекстісучасних процесів розвитку держави та зазначено важливість їх впливу на формуваннясучасної держави. З огляду на це запропоновано основні теоретичні засади щодо процесуудосконалення їх діяльності з метою покращення процесу побудови сучасної держави вконтексті сучасних процесів розвитку країни.

Досліджено проблему меншості жінок у науці, акцентовано на впливі ґендерних
стереотипів на вибір професії, роду та виду діяльності. Наголошено, що жінки вкрай
рідко стають об’єктом спеціальних філософських досліджень.
Проаналізовано праці Аристотеля, його ідеї щодо організації полісу і його
громадян, висловлювання античних мислителів про жінок.

Визначено роль громадських організацій у формуванні ідеології модернізаціїукраїнського суспільства. Проаналізовано діяльність сучасних інститутів громадянсь-кого суспільства у контексті формування ідеології модернізації українського соціуму йвстановлено основні тенденції. Інститути громадянського суспільства беруть активнуучасть у формуванні державного курсу, націленого на вирішення актуальних проблемукраїнського соціуму.

Подано характеристику громадських організацій, проаналізовано відповідність чинного національного законодавства про громадські організації Рекомендаціям Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо правового статусу неурядових організацій у Європі 2007 р. № СМ/Rec(2007)14, Фундаментальним принципам статусу неурядових організацій в Європі 2002 р. та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.