Медіатекст є різновидом тексту, який безпосередньо пов’язаний з дійсністю. Спосіб вербального відрображення дійсності залежить від мовної компетентності журналіста, вміння добирати відповідне слово для позначення предмета, процесу чи явища, здатності поєднувати слова у словосполучення та речення на підставі семантичної та логічної сполучуваності. На рівні тексту відповідною ознакою є точність словоживання.
This article considers the problem of formalization of elements and binary connections of multifunctional data, which are components of cyber-physical systems. The concept of a free and active element of a complex system and its classes relatively interact with environment resources and consumer information messages. Six attributes of binary relationship elements such as information, material, energy, optics, management, and general have been classified. The table shows four classes of active interaction between elements of complex systems of signs.
У статті досліджено сутність та особливості крос-культурної бізнес-комунікації, визначено причини виникнення конфліктів в процесі крос-культурної бізнес-взаємодії в умовах здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Проаналізовано класифікацію ділових культур Річарда Льюіса, описано їх поділ на мультиактивні, лінійно-активні та реактивні та визначено їх характеристики. Охарактеризовано процес вирішення міжкультурних конфліктів з виокремленням ключових етапів.
Актуальність дослідження зумовлена потребою пошуку оптимальних для реалізації комунікативних завдань журналіста засобів досягнення “багатоголосся” медіатексту; одним із таких засобів є частка мовляв. Стаття має на меті дослідити комунікативний потенціал частки мовляв у сучасних онлайн-медіатекстах українською мовою, завдання – виявити функції частки мовляв, емоційно-оцінне навантаження, яке вона надає текстові. Дослідження показало, що частка мовляв щоразу частіше актуалізується в онлайнмедіатекстах, у яких засвідчує чуже мовлення, позначає переповідну, рідше гіпотетичну модальність.
Інтернет як нове середовище швидко призвів до зміни моделей дискурсивних жанрів. Сучасні дослідження в цій галузі здебільшого стосуються опису та оцінки реалізації лінгвістичних та комунікаційних феноменів із визначенням їх аспектів. Такий дескриптивно-прескриптивний метод дослідження рекомендований медіалінгвістикою, оскільки він дає змогу помітити стан і ступінь трансформованості представників кожного різновиду, а в майбутньому може бути використаний як порівняльний матеріал у лінгвістиці та культурології.
На основі аналізу вебінарів для освітянської спільноти Tech Summer for Teachers Bootcamp, організованих ІТ компанією SoftServe, акцентовано на їх міждисциплінарному підході, зокрема у викладанні філософських дисциплін. Особливу увагу звернуто на антропологічну складову у сфері інформаційних технологій, штучного інтелекту, кібербезпеки та віртуальної комунікації. Відзначено, що технології онлайн навчання (доступності та інклюзії), методик навчання (ненасильницька комунікація, коучинг) сприяють якості освітнього процесу в умовах сучасного цивілізаційного розвитку.
Відтоді як помісна Православна Церква України отримала Томос про автокефалію, Україну відвідав Вселенський Патріарх Варфоломій, а найближчим часом очікується візит Папи Франциска, релігійна і зокрема екуменічна тематика у пресі стала однією з топових. Саме тому, є потреба проаналізувати її розвиток і відображення у різних медіа.
Здійснено структурно-функціональний аналіз комунікацій в системі публічного управління та адміністрування.
Проведено глибинний аналіз теоретичних засад, що передують процесу організації комунікативних просторів у межах дитячого освітньо-реабілітаційного центру соціальної адаптації – закладу, метою діяльності якого є створення оптимальних умов для посиленої соціалізації дітей з особливими психологічними потребами (зокрема дітей, що страждають аутизмом, синдромом Дауна та посттравматичним стресовим розладом) і їх подальшої інтеграції в суспільство. У дослідженні проведено дефініцію ознак дитячого комунікативного простору та визначено значущість просторової композиції в процесі соціалізації дітей.
У статті розглядаються проблемні питання рівності, толерантності і недискримінації у правоохоронній діяльності, розкриваються особливості комунікації працівників правоохоронних органів в сучасному мультикультуральному суспільстві. Визначено, що проблема комунікативної толерантності працівників правоохоронних органів нині є вкрай актуальною, позаяк це є необхідна риса, що визначає характер і специфіку взаємовідносин правоохоронця з оточуючими, враховуючи його особистий досвід, інтереси, схильності, моделі поведінки та особливості спілкування.