legal relations

У статті проаналізовано правові концепції дерогації, аброгації та нуліфікації, які є інструментами для регулювання відносин у суспільстві та міжнародних відносинах. Визначено, що дерогація означає часткове скасування закону або його окремих положень, з метою тимчасового відступу від зобов’язань під час надзвичайних ситуацій. Приклади дерогації включають дії України під час збройної агресії з боку російської федерації та заходи європейських країн під час пандемії COVID-19. Аброгація (аболіція), означає скасування або зміну застарілого закону чи угоди.

У статті розкрито суб’єкти та об’єкти правовідносин, які пов’язані із обігом віртуальних активів на ринку віртуальних активів України. Актуальність дослідження визначається тим, що у статті проаналізовано новації національного законодавства в контексті реалізації основи правового регулювання діяльності криптовалютних бірж як суб’єктів ринку віртуальних активів. Зокрема, було розглянуто положення Закону України «Про віртуальні активи» як майбутню правову основу для легалізації криптовалютних бірж і ринку віртуальних активів в цілому.

У статті окреслено особливості розвитку взаємодії суб’єктів кодифікації національного трудового законодавства. Відзначено, що рівень дійсної реалізації прав працівниками і роботодавцями визначає і характер взаємодії суб’єктів кодифікації трудового законодавств, що виникає у зв’язку з процесом реалізації громадянами конституційного права на працю. Тому для забезпечення рівних можливостей участі у кодифікаційних роботах працівників і роботодавців у Трудовому кодексі України варто чітко визначити їх основні права.

У статті розкрито механізми впливу релігійних організацій на міжнародні відносини та динаміку їх впливу на вирішення міжнародно-правових проблем в умовах глобалізації. В умовах глобалізації світових процесів й зростання тенденцій до взаємозалежності в міжнародних відносинах релігія виступає оптимальним модусом самоідентифікації окремих країн, міждержавних об’єднань і спілок. Нині простежуємо, зростання кількості міжнародних релігійних організацій і фондів, релігійних партій і рухів, функціонування і діяльність яких має міжнародний характер.

Проаналізовано наявні у сучасному науковому дискурсі доктринальні дефініції “правоутворення” та окреслено характерологічні ознаки даного феномену. На основі узагальнення різних підходів до дефініції “правоутворення” визначено такі його ознаки: 1) вживається у різних аспектах; 2) тривалість правоутворення; 3) містить як об’єктивні, так і суб’єктивні чинники; 4) в результаті правоутворення утворюються правові норми. Оскільки правоутворенння є тривалим процесом, то воно може бути по- ділене на певні етапи.

На процес змін в законодавстві впливають міжнародні глобальні процеси, включаючи уніфікацію правових систем та сімей, індивідуальність яких раніше була абсолютизована, не допускалася можливість імплементації норм законодавства однієї системи національного права в систему іноземного права. Тому трансформація суспільних відносин безпосередньо визначає і характеризує, як специфіку виникнення та подолання соціальних конфліктів, так і вимагає переосмислення засобів їх подолання.

З’ясовано, що проблема естетичної культури юриста як прояву духовності належить до тих гуманітарних проблем, які прийнято називати «вічними». Вона особливо актуалізується у драматичні періоди людської історії, один із яких нині, зокрема, переживає й Україна, коли принципово нові життєві явища та обставини коригують способи та засоби життєвого вибору і соціального самовизначення індивідів. Радикальні зміни у світосприйнятті людини змушують кожного особисто осмислити нові суспільні реалії, визначити свої світоглядні установки, усвідомити своє місце і роль у процесі суспільної трансформації.

У статті проводиться аналіз юридичних фактів предмету правоохоронної діяльності, який є комплексним, багатоаспектним, тому не дивно, що він ґрунтовно вивчається такими теоретичними науками як теорія держави та права, філософія права, а також спеціальними дисциплінами як судові та правоохоронні органи України, оперативно-розшукова діяльність, кримінальне право, кримінально-виконавче право та іншими. Дана стаття присвячена методологічним, теоретико-правовим і прикладним проблемам юридичних фактів у сфері здійснення правоохоронної діяльності.

Досліджено правове регулювання суспільних відносин у мережі Інтернет. Про- аналізовано законодавче регулювання Інтернету як особливого інформаційного простору та як технологічної мережі. Охарактеризовано різні підходи та класифікаційні особливості правового регулювання Інтернету як технологічної мережі та як особливого середовища, в якому здійснюються комунікативні відносини. Визначено провідну роль держави у регулюванні мережі Інтернет та встановленні законодавчого забезпечення, відзначено важливість саморегулювальних відносин. Зроблено відповідні висновки та надано рекомендації.

Стаття присвячена огляду поняття принципу змагальності та доведення як
розумного співвідношення змагального початку, рівності сторін і активності суду з
метою забезпечення рівності доказових можливостей сторін, що має відповідати
тенденціям до соціалізації функцій правосуддя.