Проаналізовано наявні у сучасному науковому дискурсі доктринальні дефініції “правоутворення” та окреслено характерологічні ознаки даного феномену. На основі узагальнення різних підходів до дефініції “правоутворення” визначено такі його ознаки: 1) вживається у різних аспектах; 2) тривалість правоутворення; 3) містить як об’єктивні, так і суб’єктивні чинники; 4) в результаті правоутворення утворюються правові норми. Оскільки правоутворенння є тривалим процесом, то воно може бути по- ділене на певні етапи. Правоутворення передбачає три етапи: 1) гносеологічний – відо- бражає процес виникнення і становлення права у формі правосвідомості; 2) матеріаль- ний – право формується у результаті реалізації суб’єктивних прав і юридичних обов’язків, що трансформуються у конкретні правовідносини; 3) інституціональний – право трактуэться у вигляді норм права, які у сукупності утворюють систему.
Висновується, що правоутворення як феномен, окреме правове явище характери- зується особливими самостійними понятійними аспектами. Це передусім пояснюється тим, що: по-перше, правоутворення має конкретну дефініцію, яка здатна забезпечити його єдине стандартизоване розуміння й подальше застосування у наукових розвідках; по-друге, дефініція правоутворення окреслюватиме його як окреме самостійне явище правової дійсності, вказуватиме на особливі ознаки правоутворення й забезпечуватиме його чітке відмежування від суміжних правових явищ; по-третє, понятійні аспекти пра-
1. 1. Senydiak N. M. (2013). Stan doslidzhennia problemy mekhanizmu pravoutvorennia. [The state of research on the problem of the law-making mechanism]. Nashe pravo. No 7. P. 36–41. [in Ukrainian].
2. Didych T. O. (2016). Pravoutvorennia yak samostiine poniattia: doktrynalni pidkhody do rozuminnia. [Legal formation as an independent concept: doctrinal approaches to understanding]. Pravo i suspilstvo. No 3(1). P. 11–16. [in Ukrainian].
3. Rudenko I. V. (2012). Poniattia, zmist i sutnist zakonotvorchosti. [The concept, content and essence of law-making]. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Seriia : Pravoznavstvo. Vol. 17/ No. 1-2. P. 176–185. [in Ukrainian].
4. Mikhailina T. V. (2015). Zahalnoteoretychnyi analiz skladovykh elementiv katehorii «normotvorchist». [A general theoretical analysis of the constituent elements of the «normative»category]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ser. Yurysprudentsiia. No 13. Vol. 1. P. 15–17. [in Ukrainian].
5. Krestovska N. M., Matvieieva L. H. (2015). Teoriia derzhavy i prava: pidruchnyk. Praktykum. Testy. [Theory of the state and law: a textbook. Practicum. Tests]. Kyiv: Yurinkom InterPubl. 584 p. [in Ukrainian].
6. Vediernikov Yu. A., Hrekul V. S. (2005). Teoriia derzhavy ta prava: navchalnyi posibnyk. [Theory of the state and law: a study guide]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury Publ. 224 p. [in Ukrainian].
7. Dushek N. M. (2014). Yurydychno-pravovyi analiz fenomenu pravoutvorennia. [Juridical and legal analysis of the phenomenon of law formation]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetutu. Ser. Yurysprudentsiia. No 9–2. Vol. 1. P. 16–19. [in Ukrainian].
8. Kotaleichuk S. P. (2009). Teoriia derzhavy ta prava: navchalnyi posibnyk dlia pidhotovky do derzhavnykh ispytiv dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv. [Theory of the state and law: a study guide for preparing for state exams for students of higher educational institutions]. Kyiv: KNT Publ. 320 p. [in Ukrainian].