людина

Стаття присвячена аналізу кримінальних правопорушень проти волі, честі та гідності особи в контексті сучасного українського законодавства. Автор висвітлює, як історично трансформувалося правове регулювання вказаних категорій, що має значний вплив на тлумачення та застосування норм кримінального права в сучасних умовах.

Стаття присвячена аналізу концептуально-методологічних чинників сучасного розуміння правового статусу особи. Вмотивовано, що правовий статус виступає під­тримкою та медіатором відносин держави, суспільства та особи в парадигмі правового простору.

Обґрунтовано, що питання трансформації правового статусу особи має синер­ге­тично-комбінаторну природу, що зумовлена розширенням його елементного складу шля­хом обов’язкового залучення таких елементів, як принципи права та законні інте­реси і віртуалізацією й глобалізацією суспільної реальності.

У статті розкрито феномен релігійної ідентичності в межах філософсько-правового дискурсу. Визначено два найпоширеніших підходів до розуміння релігійної ідентичності: Перший підхід, розглядає дефініцію релігійної ідентичності як категорію релігійної свідомості, змістом якої є розуміння співвідношення з ідеями й цінностями, вона актуалізує загальну релігійну самохарактеристику індивідуума, тобто індивідуальне ставлення до священного, що може бути виражене в особистісній установці людини стосовно надприродних особливостей окремих символів.

У статті обґрунтовано положення про доцільність вважати правову ідентичність як особливу форму соціальної ідентичності та розкрито її сутність як юридичної категорії.

З’ясування соціально-психологічного аспекту особи завжди передбачає дослідження закономірностей формування певної внутрішньої структури особи та виконання нею функції регулятора поведінки. Формування цієї структури особи відбувається поступово з моменту її народження під впливом різноманітних факторів.

Щоб бути суб’єктом будь-якого суспільного відношення, людина повинна досягти певного рівня психофізичного та соціального розвитку, який дасть їй можливість усвідомлювати та керувати своєю поведінкою, а отже і нести відповідальність за неї.

В статті вказується, що честь та гідність особи виступають як важливий чинник і невід’ємна складова її конституційних прав і свобод. Починаючи з античності, у багатьох нормативно-правових актах: римському праві, Дигестах Юстініана, у законодавстві Київської Русі та інших європейських держав прослідковується прагнення шляхом законодавчої політики держави захистити права, честь та гідність в першу чергу привілейованих соціальних класів, а в подальшому і вільних людей.

Висвітлено різні підходи науковців до трактування поняття «праворозуміння», його ознак, типів, функцій, об’єкта, суб’єктів та змісту, до якого належить сутність, пізнання, усвідомлення права, наповнення праворозуміння та роль у регулюванні суспільних відносин, характеристики, ознаки та особливості проявів розуміння права. Встановлено, що усвідомлення правової дійсності через призму правових теорій, доктрин і концепцій є важливим та актуальним при визначенні праворозуміння, оскільки від розуміння права залежить його реалізація та застосування на практиці державними службовцями.

Розглянуто еволюцію феномена безпеки життєдіяльності, вивчено теоретичні аспекти і проаналізовано сутність поняття «безпека життєдіяльності» та його трактування у науковому середовищі. Досліджено модель розвитку та наукові засади безпеки життєдіяльності. Запропоновано авторське визначення безпеки життєдіяльності.

On the basis of a large source base comprehensively analyzed the definition of
«behavior» and «activity», traced the development of concepts in the jurisprudential aspect,
found their main features and characteristics. It is proved that the concept of "behavior" and
«activity» are the basis filosofemy deviant behavior.