правова культура

З’ясовано, що природно-правові закони розвитку суспільства є невід’ємною скла довою частиною формування цивілізованої правової системи в межах правового простору. Людина не може впливати на норми природного права, а лише максимально послуговуватися ними, пізнавати їх і втілювати у позитивно-правове поле держави для формування правового і демократичного суспільств. Ціннісним виміром розвитку людиноцентрованого суспільства є рівень правової свідомості та правової культури його громадян, а також здатність формувати в молодого покоління ціннісно-правові орієнтири на правомірну поведінку.  

З’ясовано, що українська національно-правова ідея – це рушійна сила збереження і розвитку української ідентичності, державності на основі суспільних і правових ідеалів, що формуються через ціннісні переконання, установки та орієнтації свідомих, соціально активних громадян.

Обґрунтовано основні теоретичні підходи до розуміння поняття і суті правової культури, її історичного розвитку та формування. Розглянуто деякі дефініції правової культури, сформульовані науковцями, зокрема і в галузі права та публічного управління, які здебільшого акцентують увагу на такому змісті правової культури, як: саме право, правосвідомість, правові відносини, законність і правопорядок, правомірна діяльність учасників суспільних відносин.

Сьогодні реальною вимогою часу є пріоритет права над політикою сваволі влади, що визначає устрій любої правової держави. Ідея правової держави нерозривно пов’язана з ідеєю суверенності народу, підпорядкуванням держави суспільству. Реалізація принципів правової держави, яка фактично обмежує себе правами і свободами людини, верховенство права, як загально гуманістична цінність, призводять до розширення сфери приватно-правового регулювання, які виникають переважно між суб’єктами громадянського суспільства, забезпечуючи умови його функціонування.

У статті окреслено роль правової культури та її вплив на формування і розвиток правового суспільства, оскільки будівництво громадянського суспільства, демократичної, правової держави – це не тільки внутрішньополітична потреба, але й зовнішня необхідність, яка диктується розвитком України в умовах глобалізації. По суті, за всієї різноманітності світ єдиний у тому, що справжній прогрес здійснюється лиш там, де створені суспільні умови для розкриття головного ресурсу цивілізації — людини.

Побудова демократичної, правової держави немислима без утвердженнясправедливості, правової і матеріальної захищеності особи, взаємної відповідальностіособи і держави, удосконалення законодавства і правової культури в цілому. Державно-правове і національно-культурне відродження можливе лише за умови поваги довласної історії, її світоглядно-філософських гуманістичних традицій, які лежать в основінашої ментальності, визначають характер нації і сутність правової культури.

The article analyzes the importance of legal awareness and legal culture in the development of civil society. We consider the concept and basic features of civil society characterized by justice and legal culture that influence the improvement of law on the
formation of a legal state and civil society.

The article is devoted to the development of legal culture, since the scientific level of legal thinking and legal awareness provides the ideal legal personality formation that respects the legal law recognizes his supremacy in whole spheres of life,the iraction ssupporting the rule of law in Ukraine.

The article discusses some axiological aspects of legal culture. Particular attention is focused on the concept of legal culture, legal culture ratio with the legal system, the legal reality and law. The main focus is on axiological interpretation of legal culture, the views of scientists, the advantages and disadvantages of valuable dimension of legal culture are examined.

Speech direction of  approach to forming of professional personality
of future lawyer is called to assist making of abilities and skills in all types of speech activity,development of culture of speech, speech work, orientation in the general questions of
information, communicative linguistics theory and others like that. Working over material,
each, who aimed to capture a speech culture, had the opportunity to make sure, that speech
activity – unity of commonunication and generalization, that it is active purpose full activity of