public space

Статтю присвячено дослідженню проблематики функціонально-планувальної структури існуючих об’єктів загальнодоступних громадських просторів в межах університетських кампусів міста Львова, виявленню основних тенденцій їх проектування і успішної експлуатації. Базуючись на проведеному аналізі наукових публікацій і досліджень, що стосуються даної тематики,  подано основні аспекти формування громадського простору при університетах.

У статті розглянуто важливість соціального контакту в громадських просторах міст. Проаналізовано особливості соціальних контактів, які можуть виникати в громадських просторах міста та описано потребу у врахуванні складової соціального контакту на рівні з забезпеченням його функціонального наповнення. Як наслідок, визначено основні види соціального контакту в умовах урбаністичного середовища, а також розглянуто способи його забезпечення в громадських просторах міста.

У статті проаналізовано проблеми існуючих та перспективи розвитку сучасних освітньо-наукових центрів у Львові. Виникнення багатофункціональності освітньо-наукових закладів зумовлено сучасними потребами освіти. Можливий принцип вирішення цих питань розглядається на прикладі функціональної організації освітньо-наукового центру, створенні комфортного освітнього простору, який уособлює собою розвиваючу функцію для людей різного віку.

The world tendencies of popularization of ecological elements of sustainable mobility and the results of their introduction in Lviv on the way to sustainable development are considered in the article. Examples of implementation of the Sustainable Mobility Plan in the city in accordance with the set priorities are given: residents, public transport, ecological means of transportation, private transport. The development of infrastructure for individual environmental means of mobility and public transport is analyzed.

у статті йдеться про методику проектування і доцільність проведення архітектурних воркшопів для навчання студентів та залучення їх до партисипативного проектування. Як приклад, приведено воркшоп, що відбувався за участі студентів і викладачів з Одеси, Львова, Дніпра, Харкова і Києва у вересні 2016 року у смт. Сергіївка Одеської обл. в рамках міжнародного урбаністичного форуму «Території для розвитку. Берег і місто».

Статтю присвячено аналізу геометричних характеристик, містобудівної структури та архітектури утопічних  міст  та  держав,  а  також  їхнього  взаємозв’язку  з  соціальними  та  політичними  аспектами    у  трактатах Платона “Держава» та “Закони», Т. Мора “Золота книжечка, така ж корисна, як і забавна, про найкращий устрій держави і про новий острів Утопія» та Т. Кампанелли “Місто Сонця». Дослідження ідеальних міст-держав, описаних філософами-утопістами, часто зводиться до аналізу їхніх політичних та соціальних характеристик.

Характерною особливістю площ в історичних містах є протиріччя між проблемами охорони та функціонування. Яскравим прикладом такого протиріччя є площа Ринок – громадський простір, який від часу своєї появи у ХІV ст. завжди був комунікативним хабом для містян та гостей міста. Для комплексного розуміння особливостей функціонування громадського простору площі Ринок та рівня його соціалізації, нами була розроблена методика оцінювання кількісних характеристик соціального та культурного аспектів міського середовища.

Стаття присвячена дослідженню розташування магазинів роздрібної торгівлі у приміських поселеннях та функціонуванню простору навколо них. На прикладі с. Зимна Вода проведено тривалий емпіричний аналіз організації магазину та території довкола нього, соціальних відносин відвідувачів та впливу архітектури на характер поведінки і навпаки

На прикладі міста Новояворівськ Львівської області розглянуто проблеми містобудівного розвитку монофункціональних промислових міст, закладених у другій половині ХХ ст. Окреслено потенційні конфлікти сучасної функціонально- планувальної та просторової структури міста та сучасних соцільно-економічних вимог до формування міста.

У статті йдеться про воркшоп як інструмент впливу на функціонування громадського простору в міському середовищі. Визначено його функції, засоби та результати, до яких він приводить. Розглянуто приклад воркшопу з ревіталізації площі Митної у Львові.