The article examines the administrative and legal status of the State Border Guard Service of Ukraine (SBGSU) as a specific entity of public administration in the field of national security and state border protection. It is determined that the legal status of the SBGSU represents a complex category combining the features of a military formation and a law enforcement agency of special purpose.
The article studies the system of patronage service in Ukraine as an important part of the public service. Special attention is paid to explaining what patronage service is, its place in the civil service system, and how it connects with political and administrative structures. The article also looks at the problem of the unclear legal status of patronage officers, which has long been discussed by lawyers and in practice.
The article examines the legal status of civil servants in Ukraine and identifies the prospects for its modernization taking into account modern European standards of public administration. The essence of civil service is analyzed as a professional activity of persons who implement the tasks and functions of state bodies and local self-government bodies, ensuring the satisfaction of public needs within the legally defined legal field.
Анотація. У статті досліджено питання оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у контексті вдосконалення державної служби. Наголошено, що оцінювання державних службовців є важливим елементом управлінського процесу, який забезпечує прозорість, підзвітність і відповідність виконання посадових обов’язків встановленим стандартам. Водночас ефективна система оцінювання повинна враховувати сучасні виклики та тенденції, серед яких – цифровізація, зростання вимог до якості послуг та потреба адаптації до змін у суспільстві.
Розглянуто особливості розробки і впровадження нових організаційних структур у публічному секторі, що мають забезпечити надання якісних публічних послуг. Визначено теоретичні засади побудови організаційних структур, основні принципи та підходи. Наведено основні фактори, які необхідно враховувати у процесі розроблення ефективної організаційної структури у публічній сфері. Подано основні компетенції, які повинні мати керівники нових організаційних структур. Розкрито концепції управління публічними послугами, які ґрунтуються на принципах нового публічного менеджменту.
Анотація. Стаття присвячена визначення аспектів збалансованості при реалізації принципу відкритості і прозорості інституту державної служби, а також розгляду цієї проблематики в контексті викликів інформаційного суспільства, зокрема щодо “кіберсуверенізації”.
Розглянуто глобалізацію як новий тип суспільного розвитку в контексті формування нової геостратегічної реальності, що супроводжується утвердженням нових ціннісних координат, якісною зміною принципів і структури світу, модернізацією соціальної, політичної, економічної та державно-управлінської систем. Узагальнено теоретико-методологічні основи дослідження проблем глобалізації в міждисциплінарному дискурсі. Проаналізовано альтернативні форми та виклики глобалізації національним державам і соціальним практикам, професійної ідентичності та національної свідомості службовців.
Розглянуто такі основні аспекти статусу державного службовця, як: правовий, організаційний, функціональний та компетентнісний. Визначено функціональний аспект статусу службовця у контексті аналізу компетенції державного органу. Узагальнено правові аспекти статусу державного службовця. Розкрито компетентнісний аспект статусу службовця у сфері державної служби.
Розглянуто актуальні питання з трансформації правового забезпечення управління людськими ресурсами державної служби. Проаналізовано основні нормативно-правові акти, які регулюють правовідносини в сфері державного управління людськими ресурсами. Виявлено недоліки й запропоновано шляхи вдосконалення нормативно-правового забезпечення управління людськими ресурсами в системі державної служби України.
Розглянуто особливості прав публічних службовців як основоположної складової їх правового статусу. Доведено, що права публічного службовця необхідно розкривати як комплекс визначених матеріально-економічних та соціальних благ, які гарантуються посадовцеві та забезпечують реалізацію його природних прав у ході здійснення професійної діяльності. Визначено три рівні (аспекти) прав державних службовців.