реформи

Дана стаття розглядає процес підготовки та вступу держави до Європейського Союзу (ЄС) з акцентом на роботу вищих органів влади. Автори аналізують ключові аспекти та етапи, які включають в себе перехід до європейських норм і стандартів, а також реформи, необхідні для відповідності стандартам ЄС. Стаття досліджує роль парламенту, уряду, та інших органів влади у впровадженні європейських політик та законодавства, а також оцінює їхню ефективність у цьому процесі.

Досліджено основні причини та проблеми, які гальмують розвиток дер- жавно-приватного партнерства в Україні та потребують законодавчих змін на сучасному етапі. Розглянуто наслідки російського військового вторгнення для культурної сфери України та внутрішньої економіки загалом. Проаналізовано нормативно-правову базу з питань врегулювання механізмів державно-приватного партнерства у процесі відбудови держави у воєнний та післявоєнний час та, зокрема, відновлення та функціонування сфери культури.

У роботі з’ясовано окремі складові теперішнього стану суспільної системи України, зокрема зіставлено рівень доходів сільського населення із окремими європейськими країнами. Сформовано принципи дослідження, із викорис- танням яких розроблено п’ять складових концептуальних основ цих доходів. Акцентовано увагу, що ці основи враховують європейський вектор суспільного розвитку України та специфіку використання зарубіжних та українських теоретичних конструкцій. Наголошено на обов’язковості врахування істо- ричного аспекту економічної науки.

Проаналізовано зміст та особливості реформ у сфері юстиції, судочинства та правосуддя в Україні. Розкрито роль реформ у сфері юстиції, судочинства та правосуддя у формуванні політичної асоціації між Україною та ЄС. Висвітлено проблеми та перспективи реалізації реформ у сфері юстиції, судочинства та правосуддя в Україні.

У статті досліджується сучасний стан та перспективи української євроінтеграції з погляду наближення українського законодавства до законодавства Європейського Союзу, проведення відповідних змін у нормативно-правовій базі України та їх реалізації. Особливий акцент зроблено на визначенні особливостей наближення українського законодавства у різних сферах, проблемах дефініції цих процесів та труднощів, що виникають під час їхньої реалізації. Проаналізовано сучасний стан проведення реформ відповідно до завдань Порядку денного асоціації, визначено основні проблеми.

Розглянуто ініціативу «Східне партнерство» і доведено, що проблема її реформування набувала значної актуальності в умовах агресивної зовнішньої політики Російської Федерації, суперечностей всередині Європейського Союзу та відсутності тут уніфікованої позиції щодо розв’язання нагальних політичних і безпекових проблем європейського регіону. За допомогою структурно-функціонального, системного та порівняльного методів визначено вразливі елементи у конструкції СП з урахуванням поточних геополітичних загроз. Вироблено пропозиції для реформування східної політики ЄС.