У статті розглядаються основні квантифікаційні методики дослідження системи стримувань і противаг. Враховуючи основні історичні етапи розвитку ідей щодо функціонування системи стримувань і противаг, базуючись на порівняльному методі, окреслюються основні особливості розуміння функціонування окремих аспектів системи стримувань і противаг за допомогою використання математичних методів.
У статті обґрунтовано цілі моніторингу індивідуальної результативності працівників в процесі управління організацією. Розкрито процедуру та алгоритм її оцінювання. Висвітлено принципи та вимоги до системи оцінювання результативності працівників. Визначено структуру і зміст профілю посади. Охарактеризовано інформаційне забезпечення процесу моніторингу результативності працівників.
Проаналізовано основні завдання, які виникають під час візуалізації даних у розподілених системах та наведено підходи до їх вирішення.
Описано архітектуру хмарних сервісів та основні технології для алгоритму вибору сервісів (послуг). Аналізовано хмарні обчислення є актуальними для різного виду програмного забезпечення та розподілених обчислень, які ґрунтуються на доступі до Інтернету, що означає, що користувачі можуть отримати доступ до сховищ і програм з віддалених серверів за допомогою web-браузерів чи інших стаціонарних або мобільних терміналів.
Розглянуто особливості системи стримувань і противаг як одного із атрибутів демократичного розвитку. Наголошено на нових підходах до розуміння системи стримувань і противаг у політичному контексті, враховуючи особливості сучасних політичних трансформацій, що наявні у світі. На основі аналізу політичної практики демократичних держав виокремлено основні риси системи та доведено, що вона є багатовимірним інститутом. Відповідно до цього, виокремлено головні виміри функціонування системи стримувань і противаг та описано проблеми, які можуть виникати на кожному з цих рівнів.
У загальнотеоретичному аспекті висвітлено особливості трактування сучасної системи джерел права України з урахуванням новітніх досліджень. Зосереджено увагу на ключових проблемах функціонування вітчизняної системи джерел права, яка в умовах сьогодення є нестійкою та недосконалою, що властиво нормативно-правовим комплек¬сам перехідного періоду, породжуючи, своєю чергою, актуальність, доцільність та своєчасність вивчення цієї тематики у вітчизняній правовій науці.
Розглянуто питання методологічних основ дослідження злочинності на релігійному ґрунті та на підставі комплексного аналізу методології наукових досліджень як системної єдності прийомів, методів і способів наукового мислення, комплексу історично складених раціональних засобів і форм руху мислення від незнання до знання, від явища до сутності та припущення до істини зроблено висновок, що методологічні основи досдліження злочинності на релігійному грунті складають діалектичний, феноменологічний, синергетичний та системний підходи наукового пізнання.
Проаналізовано зарубіжний досвід реформування юридичної освіти та визначено перспективи його реалізації в Україні. З’ясовано, що застосування міжнародного досвіду до навчального процесу стає особливо актуальним з розвитком постмодерну, коли суспільство переходить до нової історичної форми синтезу з державою. Розглянувши певні аспекти зарубіжного досвіду юридичної освіти, доведено, що це сприятиме активнішому запровадженню у вітчизняну юридичну практику цих розробок.
Розглянуто окремі аспекти застосування методу моделювання у наукових дослідженнях. Запропоновано філософські максими, на яких ґрунтується поняття моделі. Подано узагальнене означення моделі, її характеристики та типологію.
У статті визначено методологічні засади формування правової антропології. На основі аналізу предметної специфіки філософсько-правового знання ґрунтовно проаналізовано функції юридичної антропології. Визначено, що правова антропологія – це наука про людину як соціальну істоту в її правових проявах, вимірах, характе¬ристиках, яка вивчає правові форми громадського життя людей від старовини до сьогодення.