справедливість

Громадянське суспільство як філософсько-правова категорія: підходи до розуміння

Визначено основні підходи до розуміння громадянського суспільства як філософсько-правової категорії, котрі дали змогу показати плюралізм цієї дефініції. Проаналізовано концептуальні основи громадянського суспільства в історії філософсько- правового дискурсу. Обґрунтовано положення про те, що інваріантним змістом концепту громадянського суспільства залишались ідеї свободи, рівності, справедливості, суспільні цінності та чесноти.

Памфіл Юркевич про природне право як регулятор справедливих суспільних відносин (оглядова стаття)

У контексті сучасного традиціоналістського інтелектуального руху розглянуто ідею органічного суспільства, що єпоєднанням права імораліна рівніспільноти. П. Юркевич вважав основою такого суспільства ідею справедливостіта пов’язане з нею природне право як засвідчено у спадщиніГуго Ґроція. У трактуванніЮркевича природне право єзмістом позитивного законодавства у справедливому суспільстві. Природне право як регулятор справедливого суспільства все ще залишається важливим для сучасного культурного процесу.

Глобалізація у правовому вимірі: формування контурів “глобального права”

Проаналізовано глобалізацію у правовій площині. Особливу увагу приділено проблемі впливу глобалізації на взаємодію міжнародного, європейського і національ¬ного правопорядків. Окремо проаналізовано діалог судових інстанцій різних правопорядків у аспекті аргументації їх рішень. Зроблено висновки щодо формування глобального міжнародного правопорядку, посилення регіональних (наднаціональних) правопорядків, вплив глобалізації на правосуддя.  

Диференціація філософії правосуддя та філософії судочинства

Актуалізуються два поняття у їхньому філософсько-правовому розрізненні: “правосуддя” та “судочинство”, які викликають щонайбільше дискусійних дебатувань
серед теоретиків і практиків. З цією метою переглянуто теоретичну аргументацію відомих учених, конституційні положення щодо судочинства і правосуддя для визначення сучасних підходів до трактування вказаних понять, їхніх суттєвих семантичних відмінностей.
 

Правовий статус судових органів україни як суб’єктів юрисдикційних відносин

Звернуто увагу на визначальні аспекти змін до Конституції України (щодо правосуддя) в контексті повноважень судових органів. Виділено позитивні та негативні підходи на шляху реалізації судової реформи. Проаналізовано напрями удосконалення конституційних нововведень щодо окремо взятого суб’єкта.

До питання про суд присяжних за кримінальним процесуальним законодавством україни

Розглянуто теоретичні та практичні проблеми участі народу у здійсненні правосуддя в Україні. 
Проаналізовано розвиток суду присяжних в Україні як форми участі народу у здійсненні правосуддя на основі континентальної (європейської) та англосаксонської правових систем. 

Правосвідомість та її вплив на поведінку людини

У статті подано теоретичний аналіз поняття “правосвідомість”, охарактеризовано суть цього поняття з погляду різних філософських шкіл. Виокремлено визначальні елементи правосвідомості у регулятивно¬му впливі на поведінку людини, визначено залежність напряму поведінки людини від її правосвідомості. З’ясовано визначальні чинники формування правомірної поведінки.

Legal a wareness and legal culture as a factor of civil society

The article analyzes the importance of legal awareness and legal culture in the development of civil society. We consider the concept and basic features of civil society characterized by justice and legal culture that influence the improvement of law on the
formation of a legal state and civil society.

Legal culture as a condition for the cultivation of the rule of law in the Ukrainian society

The article is devoted to the development of legal culture, since the scientific level of legal thinking and legal awareness provides the ideal legal personality formation that respects the legal law recognizes his supremacy in whole spheres of life,the iraction ssupporting the rule of law in Ukraine.

Legal knowledge: anthropological discourse

The article analyzes the legal knowledge as a legal category that reflects the process, while the result of a focused knowledge of law. We consider the epistemological aspect of thinking that opens in a conscious effort to create the entity and identify their attitude to the law in a particular behavior and activity. DONE general theoretical analysis of the conceptual foundations of legal knowledge of the methodology, described the basic scientific methods the nature and features of this complex legal