справедливість

Проаналізовано проблеми, притаманні сучасному суспільству у зв’язку зі стрімкими процесами діджиталізації, що відбулися за останній рік. На прикладі діяльності органів юстиції розглянено впливи діджиталізації на формування і реалізацію публічної політики. Базуючись на результатах анкетування державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, які були проведені автором, визначено основні тенденції, проблеми і перспективи надання публічних послуг он-лайн.

Розглянуто особливості трансформації соціальної політики в умовах реформи децентралізації та застосування сучасних інноваційних механізмів її реалізації. Розкрито специфіку організації соціального забезпечення на місцевому рівні та його конкретні форми. Обґрунтовано необхідність дотримання гуманітарної спрямованості здійснення соціальної політики на основі принципів людиноцентризму, полісуб’єктності, транспарентності та справедливості.

Сьогодні реальною вимогою часу є пріоритет права над політикою сваволі влади, що визначає устрій любої правової держави. Ідея правової держави нерозривно пов’язана з ідеєю суверенності народу, підпорядкуванням держави суспільству. Реалізація принципів правової держави, яка фактично обмежує себе правами і свободами людини, верховенство права, як загально гуманістична цінність, призводять до розширення сфери приватно-правового регулювання, які виникають переважно між суб’єктами громадянського суспільства, забезпечуючи умови його функціонування.

Стаття присвячена аналізу принципу справедливості та його місця у системі принципів призначення покарання. Доведено, що особливістю принципу справедливості є те, що він має комплексний характер, акумулює в собі всі інші принципи. Якщо будуть порушені вони, порушується і принцип справедливості.

У статті аналізується питання правової природи легітимності, яка є основною властивістю публічної влади в процесі взаємодії з інститутами громадянського суспільства. Вона є необхідною умовою функціонування публічної влади в умовах демократичної трансформації, яка забезпечує політичну стабільність та правопорядок в державі.

У статті проаналізовано множинність підходів до розуміння поняття “правосуддя” з теоретико-правової, філософсько-правової та соціологічно-правової точок зору. Зазначається, що правосуддя та судочинство – не тотожні категорії, оскільки правосуддя є ширшим поняттям, аніж судочинство, і включає останнє. Водночас судочинство не завжди гарантує винесення правосудного рішення. Тому поняття правосуддя та судочинство – не тотожні, адже не будь-яке рішення суду є правосудним.

Стаття є студією-прологом до дослідження складної масштабної наукової проблеми, яку можна означити як «журналістика і культура дитинства». Засадничим питанням цієї наукової ділянки є образ дитини, який формують засоби масової інформації, головно у такому ключі: дитина — це правовий суб’єкт чи безправний об’єкт.

Досліджено законодавство, яке регулює участь адвоката у цивільному процесі України. Проаналізовано діяльність адвокатів як правового інституту, який стоїть на захисті прав громадян і відображає стан і рівень демократії в країні. Від того, наскільки він стабільний, має чітку організацію, керується законами та є захищеним, значною мірою залежить упевненість кожного члена суспільства у своєму добробуті, в успішності підприємницької діяльності.

У статті з’ясовано, правові цінності є визначальним елементом правового впливу на соціум, які здійснюють істотний вплив на механізм правового регулювання. Визначено, що правові цінності, по-перше, взаємопов’язані з принципами права, правосвідомістю, правотворчістю та правореалізацією; по-друге вони є реальними соціально-правовими явищами, правовими засоби та механізмами. Правові цінності мають ієрархічну структуру, їх система ґрунтується на певному комплексі інтересів, в основі яких є людські потреби.

Розглянуто світоглядні ідеї найвідоміших мислителів Середньовіччя Томи
Аквінського, Марсилія Падуанського та Нікколо Макіавеллі, які своїми працями
розвивали основоположні ідеї прав людини. Їхні вчення є неабияким спадком для
сучасного світу. Тома Аквінський особливу увагу звертав на моральні чесноти людини,
виділяючи справедливість як найважливішу з них, а також обґрунтовував основні
передумови для створення та функціонування держави як інструменту досягнення
загального блага та добра зі збереженням загального миру та наданням можливостей