Undoubtedly, the principles are the basis and firm foundation for the proper functioning of a strong and independent judiciary in any state governed by the rule of law. Often, foreign experience can help to strengthen and improve such principles. The article examines the experience of the Republic of Poland in implementing the constitutional principles of the judiciary.
The article is devoted to the application of artificial intelligence in jurisprudence. Artificial intelligence systems can be applied in various sectors of the economy and be integrated into the justice system, spreading across borders and can easily circulate around the world. Some states have already considered adopting national rules to ensure that artificial intelligence is reliable and safe, and that it is developed and used in accordance with fundamental rights obligations.
The article analyzes the role of international organizations in the process of rehabilitation of illegally convicted persons. It is noted that the activities of international organizations are aimed at ensuring justice and protecting the rights of illegally convicted persons through recommendations and requirements for rehabilitation, compensation for damage and restoration of rights.
Uniformity of judicial practice is an important condition for the modern judicial system of our country in the context of globalization and integration into the European legal space.
It is proved that the unity of judicial practice is not an end in itself; judicial practice should primarily serve to establish justice and protect people and their rights. Courts must make decisions and resolve complex cases; they should not evade decision-making by arguing that there is no regulatory framework, while deviating from previous case law.
Анотація. На всіх етапах свого історичного існування людина прагнула осягнути, зрозуміти і
усвідомити себе, навколишній світ, себе у світі і світ у собі. У цьому плані світ релігії і права не є
винятком. Людство здавна цікавилося природою і сутністю людських відносин, нормами і правилами,
що визначають їхні особливості. Предметом людського розуміння завжди були відносини між явищами
релігії та права, їхні онтологічні основи, цінності та значення в житті людини і суспільстві.
У статті наведено філософсько-правовий аналіз проблеми реалізації прав і свобод людини в умовах сучасного правового порядку. Вихідним пунктом дослідження є положення про те, що права людини – це не лише правові конструкти, а насамперед морально-антропологічні категорії, які повинні мати реальне втілення в юридичній практиці. Ключем до розуміння реалізації прав і свобод є не лише їх формальне закріплення в правових актах, а й забезпечення інституційних, соціальних та культурних умов для їх практичної реалізації.
У статті проведено комплексний аналіз викликів для електронного правосуддя у сучасному глобалізованому суспільстві. Для досягнення мети потрібне використання авторської методології, що репрезентує систему методів та підходів, які дають змогу дійти обґрунтованих висновків, основним серед яких є синергетичний підхід.
Судова експертиза, особливо в останні роки, відіграє таку важливу роль у судочинстві, що питома вага кримінальних проваджень та справ у інших видах судочинства не могла би ефективно розслідуватися та розглядатися судом без використання її результатів.
З’ясовано, що перехідне правосуддя в Україні є комплексом заходів і способів, за допомогою яких відновлюється соціальна справедливість, гарантується відновлення порушених прав людини і громадянина та забезпечується дотримання основних прав людини. Перехідне правосуддя в Україні під час воєнних дій спрямоване на відновлення порушених прав громадян через воєнні дії і збройну агресію росії проти України. Це стосується відшкодування матеріальної і моральної шкоди, зокрема тим особам, що визнані внутрішньо переселеними, а також тим, що перебувають на тимчасово окупованих територіях.
У статті здійснено міждисциплінарне дослідження архітектури Палацу Правосуддя у Львові як просторового втілення сили та легітимності правосуддя. Аналіз зосереджено на тому, як архітектурні та художні рішення будівлі формують символічне уявлення про право, державну владу та справедливість. Застосовано правничий підхід до інтерпретації матеріального середовища судової установи як комунікативного простору, що відображає і водночас формує правові смисли.