Україна

У статті подано комплексний  порівняльно-правовий аналіз злочинів проти національної безпеки згідно з кримінальними кодексами України та Польщі. Авторами проаналізовано спільні підходи законодавця обох країн до криміналізації суспільно небезпечних діянь у відповідній сфері, відмінності у цих підходах. Автори на основі аналізу чинного кримінального кодексу Республіки Польща пропонують ряд нових норм для особливої частини українського кримінального закону. Зокрема, автор пропонує доповнити ст.

У статті досліджується роль міжнародних урядових та неурядових організацій у демократизації інституту виборів.

У статті робиться спроба трактування архітектурного оздоблення
палацу Сенявських (Меджибіж, XVI ст.) та типологічно споріднених з ним пам’яток
східноєвропейської замкової і сакральної архітектури у контексті протестантської
символіки. Наводяться відмінності між типами «ранньоренесансного» і «польського»
аттика, на цій основі аналізується генеза аттиків кількох споруд у Меджибізькому
замку. Обгрунтовується доцільність виокремлення трикінцевого зубця
ранньоренесансних аттиків у окремий тип. Вперше аналізується символічне значення

У статті досліджується сучасний стан та перспективи української євроінтеграції з погляду наближення українського законодавства до законодавства Європейського Союзу, проведення відповідних змін у нормативно-правовій базі України та їх реалізації. Особливий акцент зроблено на визначенні особливостей наближення українського законодавства у різних сферах, проблемах дефініції цих процесів та труднощів, що виникають під час їхньої реалізації. Проаналізовано сучасний стан проведення реформ відповідно до завдань Порядку денного асоціації, визначено основні проблеми.

У статті розглядається, раніше мало висвітлена тенденція розвитку сакральної архітектури Галичини межі ХХ – ХХІ століть, пов’язана із інтерпретацією образів константинопольської архітектури періоду раннього середньовіччя. Наводяться ідеологічні та ідентифікаційні підстави даної тенденції, наводяться та аналізуються приклади ряду споруд. 

У статті досліджена архітектурна діяльність Сергія Прокоповича Тимошенка у міжвоєнний період. На основі виявлених авторами архівних джерел окреслено типологію об’єктів архітектора в регіоні, встановлено авторство щодо окремих житлових будинків та культових будівель, проаналізовано особливості творчого підходу до їх проектування.

Розглянуто висвітлення результатів соціологічних досліджень у програмах новин «ТСН» на телевізійному каналі «1+1» у 2019 р. Оскільки ТБ залишається одним із основних джерел інформації про події в Україні та у світі для переважної більшості українців, воно істотно впливає на формування громадської думки щодо суспільно важливих подій. Тому необхідно, щоб засоби масової інформації дотримувались вимог до оприлюднення соціологічних відомостей. Неупереджена і достовірна соціологічна інформація допомагає аудиторії належно інтерпретувати результати опитувань.

Проаналізовано використання соціальних мереж органами державної влади у США та Україні у їх практичній діяльності. Зіставлено присутність урядових структур США та України у соціальних мережах та кількість їх підписників. Стверджується, що соціальні мережі стали інноваційним інструментом цифрової політики та змінили форму сприйняття політичних процесів. Доводиться актуальність дослідження використання державними органами платформ соціальних мереж, як складової політичної діяльності у світлі трансформації традиційної політичної діяльності під впливом інформаційно-комунікаційних технологій.

У пропонованій статті охарактеризовано образ України в англомовних публікаціях Америки (США)1920−1930-х рр. Взято до уваги книги (нон-фікшн), опубліковані стараннями української діаспори,

 Наукові відкриття кінця ХІХ – початку ХХ століття докорінно змінили світогляд та розуміння тонкої структури всесвіту. Нове світосприйняття було взаємопов’язанe з «ренесансом» в образотворчому мистецтві, музиці, театрі, архітектурі, філософії, a cинтез різноманітних мистецтв і мистецтв з наукою, філософією та релігією стали центральними у творчості чималої когорти митців fin de siècle. Це був час всеосяжної «культурної революції». Термін Gesamtkunstwerk вперше увів до вжитку представник німецького романтизму, філософ, теолог Карл Фрiдріх Трандорфф (1782–1863).