феномен

Концептуалізовано сутність агресії як філософсько-правового феномену та розкри- то специфіку термінологічної взаємодії “агресія–агресивність”. Відмежування поняття “агресія” і “агресивність” вказує на те, що, з одного боку, не за усякими агресивними ді- ями суб’єкта насправді стоїть агресивність особи як риса, з іншого – агресивність люди- ни зовсім не завжди проявляється в явно агресивних діях. Прояв або не прояв агресив- ності як особистісної риси у певних актах поведінки завжди є результатом складної вза- ємодії трансситуативних і ситуаційних чинників.

Проаналізовано наявні у сучасному науковому дискурсі доктринальні дефініції “правоутворення” та окреслено характерологічні ознаки даного феномену. На основі узагальнення різних підходів до дефініції “правоутворення” визначено такі його ознаки: 1) вживається у різних аспектах; 2) тривалість правоутворення; 3) містить як об’єктивні, так і суб’єктивні чинники; 4) в результаті правоутворення утворюються правові норми. Оскільки правоутворенння є тривалим процесом, то воно може бути по- ділене на певні етапи.

У статті окреслено змістовні пріоритети, які розкривають сутність ідентичності, зокрема увиразнено індивідуальні та соціальні константи ідентичності шляхом філософсько-правового моделювання їх взаємодії. Доведено, що потенціал одного з найбільш потужних концептів в сучасному глобалізованому суспільстві має поняття ідентичності. Феномен ідентичності є своєрідною призмою, крізь яку осмислюють, аналізують та інтерпретують основні сфери людського буття.

Розглянуто еволюцію феномена безпеки життєдіяльності, вивчено теоретичні аспекти і проаналізовано сутність поняття «безпека життєдіяльності» та його трактування у науковому середовищі. Досліджено модель розвитку та наукові засади безпеки життєдіяльності. Запропоновано авторське визначення безпеки життєдіяльності.

У статті систематизовано фактологічні та аналітичні матеріали про механізми форму­вання знаково-образної структури рекламного повідомлення інсталяції як феномену та засобу візуальної комунікації в закладах вищої освіти. Підтверджено, що інсталяції є показовим прикла­дом в просторах закладів вищої освіти, зокрема, в університетах.

В розумінні традиції, новаторства та національної ідентичності взірців дерев'яних храмових будівель, зокрема, українських дерев'яних церков виявляються пені тенденції, які за своєю сутністю стають головними, щодо тяглості (тривалості) розвитку в храмобудуванні. Виявляються чинники традиції і новаторства, як важливі середники утвердження національної ідентичності образу дерев'яних храмових будівель, і їх вираження в сучасному храмобудівному процесі творення християнської святині.

Висвітлено феномен кафедри дизайну архітектурного середовища Інституту архітектури Національного університету “Львівська політехніка” у її концептуальному, творчому і часовому розвитку на шляху до архітектурної освіти і професії майбутнього.

У статті про диво автор коротко розглядає історію філософії дива, в якій диво постає  як прояв значення буття та істини в явленості даного світу. Автор також з’ясовує етимологію слова «диво» й доходить висновку, що диво пов’язане з дієсловом дивитися, здатністю людини сприймати нове та небачене у старому та побаченому. Автор виділяє такі тлумачення дива, як гносеологічно-епістемологічне, онтологічне та теологічне.