Розглянуто еволюцію феномена безпеки життєдіяльності, вивчено теоретичні аспекти і проаналізовано сутність поняття «безпека життєдіяльності» та його трактування у науковому середовищі. Досліджено модель розвитку та наукові засади безпеки життєдіяльності. Запропоновано авторське визначення безпеки життєдіяльності.
У статті систематизовано фактологічні та аналітичні матеріали про механізми формування знаково-образної структури рекламного повідомлення інсталяції як феномену та засобу візуальної комунікації в закладах вищої освіти. Підтверджено, що інсталяції є показовим прикладом в просторах закладів вищої освіти, зокрема, в університетах.
В розумінні традиції, новаторства та національної ідентичності взірців дерев'яних храмових будівель, зокрема, українських дерев'яних церков виявляються пені тенденції, які за своєю сутністю стають головними, щодо тяглості (тривалості) розвитку в храмобудуванні. Виявляються чинники традиції і новаторства, як важливі середники утвердження національної ідентичності образу дерев'яних храмових будівель, і їх вираження в сучасному храмобудівному процесі творення християнської святині.
Висвітлено феномен кафедри дизайну архітектурного середовища Інституту архітектури Національного університету “Львівська політехніка” у її концептуальному, творчому і часовому розвитку на шляху до архітектурної освіти і професії майбутнього.
У статті про диво автор коротко розглядає історію філософії дива, в якій диво постає як прояв значення буття та істини в явленості даного світу. Автор також з’ясовує етимологію слова «диво» й доходить висновку, що диво пов’язане з дієсловом дивитися, здатністю людини сприймати нове та небачене у старому та побаченому. Автор виділяє такі тлумачення дива, як гносеологічно-епістемологічне, онтологічне та теологічне.
Розглянуто питання методологічних основ дослідження злочинності на релігійному ґрунті та на підставі комплексного аналізу методології наукових досліджень як системної єдності прийомів, методів і способів наукового мислення, комплексу історично складених раціональних засобів і форм руху мислення від незнання до знання, від явища до сутності та припущення до істини зроблено висновок, що методологічні основи досдліження злочинності на релігійному грунті складають діалектичний, феноменологічний, синергетичний та системний підходи наукового пізнання.
У статті ґрунтовно проаналізовано філософсько-правові детермінанти девіантної поведінки в умовах постмодерну. Під час дослідження проведено паралелі між природними та суспільними явищами, а також між їх власними частинами, зокрема зосереджено увагу на тотожності між ними, абстрагуючись від певних відмінностей. Відзначено суперечливий характер взаємозв’язку соціальних норм і девіантних форм поведінки, який надає такому системному утворенню, як правопорядок. динамічного характеру.