Природно-правове обґрунтування часу

Slyvka S. "Natural and legal justification of time"
http://science.lpnu.ua/law/all-volumes-and-issues/volume-7-number-428-20...

1
Національний університет “Львівська політехніка”, Навчально-науковий інститут права та психології

У статті досліджується природно-правове обґрунтування часу, а також часове обґрунтування природного права, що відображено в авторських дефініціях. Стверджуються, що час сприяє у набутті природно-надприродних цінностей, а проблеми людини може вирішувати онтологічно сформоване природне право, яке нею керує. У релігійному понятті часу природне право мало сакральний характер і розуміння часу диктувало формування природного права. Проте, якщо перехід від Священного Передання до Старого Завіту не вносив труднощів у формуванні природного права, то у Новому Завіті віряни відкрили для себе багато нових природно-правових норм. Трактування часу Ісусом Христом, а потім апостолами, отцями, учителями Церкви, єпископами доповнювалося новими онтологічними розуміннями. Ставали більш зрозумілими складові елементи часу, його темп, амплітуда, ритмічність, які у природному праві мають велике значення. З часом люди отримали можливість обґрунтовувати природне право: у різний час одна і та ж онтологічно-правова норма сприймалася людиною однаково. Наприклад, кожний позитивний здобуток дитини у розумовому розвитку сприймається радісно, оскільки це розумовий розвиток, який вносить потрібні норми у її природне право. Проте не варто кожен здобуток науковця вважати позитивним: він може бути не онтологічний і природне право вченого буде мати викривлення. Тобто час править бал у набутті онтологічно-правових норм і подій природно-правового характеру у різний час оцінюються по-різному.

1. Byblejskaya encyklopedyya. [ Bible Encyclopedia] V 4-x vip. Vipusk I. A-E. Trud y yzdanye arxymandryta Nykyfora. M.: Yzd. Svyato-Troyce-Sergyevoj Lavri. 1990. 904p. 2. Maltman Yu. Nauka y mudrost [Science and wisdom]: K dyalogu estestvennih nauk y bogoslovyya / Per. s nem. M.: Byblejsko-bogoslovskyj ynstytut sv-apostola Andreya, 2005. 204p. 3. Novaya fylosofskaya encyklopedyya [New Philosophical Encyclopedia]: V 4t. / Yn-t fylosofyy RAN; Nauchno-red. sovet: preds. V. S. Stepyn. M.: Misl, T.1. 2000. 724p. 4. Petrushenko V. L. Filosofskyj slovnyk: terminy, personaliyi, sentenciyi. [Philosophical dictionary: terms, personalities, maxims] Lviv: «Magnoliya 2006», 2011. 352p. 5. Pravoslavnaya encyklopedyya [Orthodox Encyclopedia] : mnogotom. yzd. T.9. M.: Cerk.-nauch. centr «Pravoslav. encykl.», 2005. 752p. 6. Psyxologiya. [Psychology] Pidruchnyk dlya pedagogichnyx vuziv / Pid red. G. S. Kostyuka. Vyd. 2-e, dop. K.: Radyanska shkola, 1964. 584p. 7. Ryneker F. Byblejskaya encyklopedyya Brokgauza[Brockhaus Bible Encyclopedia] / F. Ryneker, G. Majer; [per. s nem. V. Yvanova y dr.]; pod red. V. Czorna. Kremenchug: Xrystyatskaya zorya, 1999. 1120p. 8. Fylosofyya: Encyklopedycheskyj slovar [Philosophy: Encyclopedic Dictionary] / Pod red. A. A. Yvyna. M.: Gardaryky, 2004. 1072p. 9. Fylosofskyj slovar. [Philosophical Dictionary] K.: A.S.K., 2006. 1056p. 10. Fylosofskyj slovar: Osnovan G. Shmydtom. [Philosophical Dictionary: Founded by G. Schmidt] 22-e, novoe, pererob. y yzd. pod red. G. Shyshkoffa / Per. s nem. / Obshh. red. V. A. Malynyna. M.: Respublyka, 2003. 575p. 11. Filosofskyj encyklopedychnyj slovnyk [Philosophical encyclopedic dictionary]/ Pid red. V. I. Shynkaruka. K.: Abrys, 2002. 744p. 12. Filosofskyj slovnyk [Philosophical dictionary] / za red. V. I. Shynkaruka. K.: Gol. red. URE, 1973. 600p.