Проаналізовано глобальне громадянське суспільство як феномен сучасного світу та визначено перспективи його розвитку. Глобальне громадянське суспільство могло б стати новою моделлю розвитку, яка дала б змогу кардинально збільшити інвестування в людський потенціал і убезпечення соціального середовища зі зменшенням участі в цьому держави та залученням нових акторів; воно є бажаною формою всесвітньої асоціації людей, народів, транснаціональних спільнот. З огляду на невизначені перспективи інституціоналізації владних (централізованих) структур на глобальному рівні, можна прогнозувати, що на ньому оперуватимуть “м’які” форми регулювання – міжнародний клас експертів та інші форми організації громадянського суспільства. Але суб’єкти глобального громадянського суспільства, зокрема міжнародні неурядові громадські організації, залишаються маргінальними акторами, у кращому випадку з непрямим впливом на окремі аспекти (між)державного прийняття рішень. Політична сфера здебільшого закрита для недержавних організацій. Безумовно, під впливом глобалізації громадянське суспільство розширюється, утворюються транснаціональні співтовариства, транснаціональні неурядові організації, глобальні рухи, міжнародні наукові та професійні асоціації тощо. Тобто формується унікальний суспільний простір, удосконалюються основні загальні права, роблять спроби запобігти глобальним загрозам без участі держав. Але реалістична оцінка цього процесу свідчить про ще доволі нечітку перспективу генези феномену глобального громадянського суспільства, яка обтяжена численними гальмівними механізмами
Kant Y. (1999). Ydeia vseobshchei ystoryy vo vsemyrno-hrazhdanskom plane. Metafyzycheskye nachala estestvoznanyia [The idea of universal history in the world-civil plan. Metaphysical principles of natural science]. Moskva: Mыsl. 1712 p. 2. Shepeliev M. (2013). Hlobalne hromadianske suspilstvo yak kontsept i sotsialna realnist [Global civil society as a concept and social reality.]. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu im. Ivana Franka. Seriia : Mizhnarodni vidnosyny. Vyp. 33. P. 25-38. 3. Buriak V. V. (2011). Hlobalnoe hrazhdanskoe obshchestvo y setevыe revoliutsyy [Global civil society and network revolutions]. Symferopol : DYAIPY, 152 p. 4. Poltorakov O. Yu. (2008). Hlobalne hromadianske suspilstvo v systemi mizhnarodnykh vidnosyn [Global civil society in the system of international relations.]. Doslidzhennia svitovoi polityky: zb. nauk. prats. In-t svitovoi ekonomiky i mizhnarodnykh vidnosyn NAN Ukrainy. Vyp. 44. P. 155. 5. Keane J. (2003). Global Civil Society? [Global Civil Society?] (Contemporary Political Theory). London: Cambridge University Press, 236 p. https://doi.org/10.1017/CBO9780511615023 6. Khoma N. M. (2015). Hlobalne hromadianske suspilstvo : utopiia chy perspektyvna realnist [Global civil society: utopia or perspective reality]. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv. № 2. P. 166. 7. Tsymbal T. V. (2008). Znyknennia «inshykh» yak oznaka hlobalnoi systemy [The disappearance of "others" as a sign of the global system. "Shevchenko's Spring": materials intern ]. «Shevchenkivska vesna»: materialy mizhn. nauk.-prakt. konf. Vyp. IV. Ch. 1. K. : Kyiv. nats. un-t im. Tarasa Shevchenka, P. 171-173. 8. Sydorenko S. V. (2013). Politychne protystoiannia stratehii «zmitsnennia hromadianskoho suspilstva» v krainakh Afryky [Political confrontation between the strategy of "strengthening civil society" in Africa]. Humanitarnyi visnyk ZDIA. № 55. P. 140-141. 9. Afonin E., Bielska (2013).T. Hlobalne hromadianske suspilstvo yak fenomen suchasnoho hlobalnoho svitu [Global civil society as a phenomenon of the modern global world]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydenti Ukrainy. № 4. P. 13. 10. Vinnykova N. (2015). Hnuchke upravlinnia [lexible management.]. Novitnia politychna leksyka (neolohizmy, okazionalizmy ta inshi novotvory). I. Ya. Vdovychyn, L. Ya. Uhryn, H. V. Shypunov ta in.; za zah. red. N. M. Khomy. Lviv: Novyi svit-2000, 492 p