демократія

Доступність суду, як елемент правової держави, відіграє вагому роль у реалізації права громадян на справедливий суд. В сучасних умовах потрібно проана­лізувати основні бар’єри, які можуть обмежувати участь громадськості у судочинстві. Аргумен­товано, що усунення таких бар’єрів може сприяти активніше звертатися до суду по захист законних прав та інтересів, залучати громадськість до участі у судочинстві як через безпосередню участь у судовому розгляді, так і через інститути громадського контролю.

У статті розкрито потенціал громадських організацій у формуванні правової ідео- логії українського суспільства. Розкриваючи роль діяльності громадських організацій у формуванні правової ідеології українського суспільства визначено такі їх функції у цьому процесі: громадянської та професійної соціалізації; функцію комунікації; норма- тивно-регулятивну, організаційну, опозиційну, захисну, виховну та кадрову функції.

Стаття присвячена дослідженню особливостей впливу пандемії коронавірусу на виборчий процес та результати голосування на прикладі місцевих виборів 2020 р. в Україні. Використовуючи комплекс загальнонаукових, логічних та емпіричних наукових методів, розкрито особливості та проблеми проведення у 2020 р. виборів до органів місцевого самоврядування України, які відбувалися в умовах пандемії COVID-19. Наголошено на тому не стала відтерміновувати дату проведення місцевих виборів 2020 р.

        Досліджено вплив пандемії коронавірусу на виборчий процес та результати виборів.

Розкрито зміст козацького самоврядування Запорозької Січі в контексті продовження державотворчих традицій України в польсько-литовську добу. Охарактеризовано особливості функціонування самоврядування на Запорізькій Січі як християнської козацької республіки, де глибокий демократизм сус- пільно-політичного устрою «освячувався» відповідною ідеологією, що базувалася на православному християнстві. Доведено роль козацтва та козацького самоврядування у започаткуванні процесів формування окремої української національної ідентичності та модерної української нації.

Здійснено концептуальний аналіз питань інституціоналізації демократії та її впливу на державне управління, відповідно до чого доведено, що у випадку неспроможності ефективного функціонування інституціоналізації демократії відбуваються деструктивні зміни у всіх сферах суспільного життя.

Здійснено теоретико-методологічний аналіз сучасних проблем побудови ефективної держави в Україні. Ідентифіковано основні концептуальні підходи щодо розуміння проблемних аспектів функціонування Української держави. Визначено основні пріоритети утвердження принципів побудови ефективної держави у контексті реалізації системних реформ в Україні.

Досліджено проблематику популізму в контексті державного управління на прикладі Республіки Білорусь. Зазначено, що популізм залишається актуальним феноменом соціально-політичного життя багатьох країн світу. Зауважено, що, здійснюючи значний вплив на політику країн із порівняно малим досвідом функціонування демократичних інститутів, популізм, водночас, досить помітно виявляє себе у сучасному політичному просторі «старих» демократій. Доведено, що існує очевидний зв’язок між посиленням популізму та загостренням соціально-економічних проблем.

Розглянуто способи збільшення ефективності державного управління через удосконалення зворотного зв’язку суспільства і влади. Описано дію цього механізму для індикації настроїв суспільства та накопичення соціального капіталу. Запропоновано шляхи підвищення ефективності державного управління через гуманізацію суспільної свідомості, зокрема правової свідомості і поваги громадян до чинного законодавства. Зазначено, що високий рівень правової свідомості сприяє демократизації суспільства та кращому контролю за дотриманням прав і свобод кожного з боку влади.

Акцентовано увагу на особливостях виборчої кампанії до місцевих рад у контексті сучасних викликів (електоральних вподобань, популістських слоганів, політичних інгредієнтів бренду). Звернено увагу на  програми політичних партій  та ідеологій і їх місце у  соціально-політичному житті українського суспільства. Зауважено, що, на відміну від традиційних ідеологічних систем, популізм залежить від особливостей різних національних політичних культур, конкретної сукупності обставин соціально-економічного та політичного життя певної країни.