суспільство

Анотація. На всіх етапах свого історичного існування людина прагнула осягнути, зрозуміти і
усвідомити себе, навколишній світ, себе у світі і світ у собі. У цьому плані світ релігії і права не є
винятком. Людство здавна цікавилося природою і сутністю людських відносин, нормами і правилами,
що визначають їхні особливості. Предметом людського розуміння завжди були відносини між явищами
релігії та права, їхні онтологічні основи, цінності та значення в житті людини і суспільстві.

У статті розглянуто феномен корупції як негативне явище суспільств. Відзначено, що корупція як соціальне явище виникла дуже давно, не минаючи жодної країни, і завжди розглядалася як зло, від якого треба позбутися і якому треба протидіяти. Акцентовано, що коли ми даємо визначення сутності корупції, важливо розуміти, що її не можна звести лише до окремого конкретного правопорушення. Корупція передусім є соціальним явищем, що зумовлене суспільними чинникам  та підпорядковується певним соціальним закономірностям. Вона чинить деструктивний вплив на соціальний розвиток.

У статті відзначено, що правові цінності є визначальним елементом правового впливу на соціум, які здійснюють істотний вплив на механізм правового регулювання. Цінності – це ре­зультат узагальнення соціального досвіду й еталон належного, позаяк утілюють в собі суспільні ідеали. Правові цінності є феноменом, який динамічно розвивається. Однією з цінностей, що вже узвичаєно співвідноситься з європейським стилем правового мислення, є толерантність.

Людська гідність зумовлена природним правом, яке обов’язкове для практич­ного життя. Тому зв’язок умов життя з природними нормами є закономірністю. Адже мікро­космос у макрокосмосі діє завдяки природно-надприродним нормам, подібно до руху космічних кораблів у Всесвітньому просторі. Невикористання цих вищих правових норм людської гідності призведе до загибелі, знищення умовного біологічного косміч­ного корабля. Цей об’єктивний зв’язок, правові характеристики у практичному житті часто недооцінюються. 

Сучасні глобальні зміни потребують переосмислення основних законів функціо­нування суспільства в умовах невизначеності та динамічних соціальних процесів. Ор­ганічні закони, які визначають внутрішню стійкість і здатність суспільства до адаптації, стають об’єктом підвищеного інтересу серед дослідників філософсько-правової науки. Вивчення цих законів у контексті метаантропології дає змогу виявити глибші взаємо­зв’язки між соціальною еволюцією та онтологічними аспектами людського буття, що зумовлює актуальність дослідження.

З’ясовано, що природно-правові закони розвитку суспільства є невід’ємною скла довою частиною формування цивілізованої правової системи в межах правового простору. Людина не може впливати на норми природного права, а лише максимально послуговуватися ними, пізнавати їх і втілювати у позитивно-правове поле держави для формування правового і демократичного суспільств. Ціннісним виміром розвитку людиноцентрованого суспільства є рівень правової свідомості та правової культури його громадян, а також здатність формувати в молодого покоління ціннісно-правові орієнтири на правомірну поведінку.  

У цій науковій статті розглядається проблема злочинності в сучасному українсь­кому суспільстві та шляхи її подолання через застосування альтернативних форм реа­гу­вання на кримінальні правопорушення, зокрема, звільнення від кримінальної відпові­дальності. Аналізуються механізми та практичні аспекти застосування цього інсти­туту в українському кримінальному процесуальному праві.

З’ясовано, що перехідний стан розвитку суспільства завжди характеризується нестабільністю в усіх сферах життєдіяльності людей. Соціальні зміни можуть бути як негативними, так і позитивними, адже суспільство – це живий організм, який повинен оновлюватися, розвиватися, змінюватися. Важливо, щоб саме аномічні стани, кризово-перехідні переходили у стабільні, оновлені соціально-правові взаємовідносини між членами соціуму в межах державного поля, а не заглиблювалися в кризовий занепад.

Наукова стаття присвячена дослідженню питань діяльністі органів місцевого самоврядування в період дії правового режиму воєнного стану у забезпечені функціонування суспільства, характеристики поняття, компетенції та ознак органів місцевого самоврядування, видів органів місцевого самоврядування. У статті розглянуто наукові і нормативно-правові підходи до визначення найважливіших функцій місцевої влади, зокрема, забезпечення конституційних прав та безпеки громадян. Місцеве самоврядування в період дії воєнного стану щоденно стикається з багатьма викликами.

Наукова стаття присвячена дослідженню питань діяльністі органів державної влади в період дії правового режиму воєнного стану у забезпечені функціонування суспільства, харак-теристики поняття та ознак органів держави, видів органів держави. У статті розглянуто наукові і нормативно-правові підходи до визначення найважливіших функцій держави, зокрема, забезпечення безпеки громадян. 24 лютого 2022 року російська федерація, порошуючи норми міжнародного права здійснила повномасштабне вторгнення на територію України.