Стаття присвячена аналізу генези принципу рівності у праві та філософсько-правових ідеях. Констатовано, що досліджувана категорія зародилася в період Античності, і розвивається дотепер. Рівність означає одинкаве становище людей у суспільстві. Дана категорія має аксіологічний характер і формувалася еволюційно, разом з розвитком концепцій держави і права. Одними із перших поняття рівності сформували піфагорійці, які розглядали право як рівну міру нормування нерівних відносин та нерівних осіб. Представники даної течії вважали, що нерівність походить від законів, а не від природи. Зазначається, що видатний мислитель Античності Платон взагалі не був прихильником абсолютної рівності; акцентував на першочерговій необхідності дотримання принципу справедливості, відповідності та належності. Частково ідеї Платона підтримував Аристотель.
Зазначається, що в епоху Середньовіччя ідея рівності розвивалася в контексті природного права, основою світогляду був теоцентризм, і повідну роль відігравала релігійна ідеологія, відповідно до якої усі люди рівні пеед Богом.
Особливо актуальною проблематика рівності стала в епоху Відродження, коли в центрі філософського світогляду постає людина. Ідеї гуманістів стосувалися обґрунтування прав людини, можливостей розвитку особистості, заперечння тиранії та становлення принципу рівності всіх індивідів. Українські мислителі даного періоду також активно розвивали концепцію рівності та незалежності: особистої, релігійної та національної.
В період Нового часу рівність стає однією із базових філософісько-правових категорій. Загальноприйнятою стала концепція забезпечення рівних можливостей та обов’язку держави забезпечувати рівність усіх членів суспіства. Сучасне розуміння поняття рівності базується на концепції природного права, і його трактування сильно відрізняється від розуміння людини, як носія природних прав, в епоху антифеодальної революції.
1. Abysova M. A. (2014). Problema rivnosti u sotsialʹno-filosofsʹkykh vchennyakh KHVI-XVIII st. [The Problem of Equality in the Socio-Philosophical Teachings of the XVI-XVIII st]. Visnyk Natsionalʹnoho aviatsiynoho universytetu. Filosofiya. Kulʹturolohiya. № 1. S. 32-36.
2. Bodnar S. B. (2005). Ponyattya rivnosti u filosofiyi prava. . [The Concept of Equality in the Philosophy of Law]. Problemy filosofiyi prava. Tom III. № 1–2. S. 311–317.
3. Bokalo N. I. (2014).Formuvannya i rozvytok ideyi rivnosti v pravi: filosofsʹko-pravovyy vymir [Formation and Development of the Idea of Equality in Law: Philosophical and Legal Dimension]: dysertatsiya na zdobuttya naukovoho stupenya kandydata yurydychnykh nauk za spetsialʹnistyu 12.00.12 – filosofiya prava. Lʹviv: Lʹvivsʹkyy derzhavnyy universytet vnutrishnikh sprav. 205 s.
4. Dashkovsʹka O. (2009). Henderna rivnistʹ u systemi demokratychnykh pryntsypiv orhanizatsiyi suspilʹstva. [Gender Equality in the System of Democratic Principles of Society Organization]. Pravo Ukrayiny. № 12. S. 134–139.
5. Zhuravlʹova H. S. (2016). Rozuminnya pryntsypu rivnosti v period Serednʹovichchya ta Renesansu. [Understanding the Principle of Equality in the Middle Ages and the Renaissance]. Naukovyy visnyk Uzhhorodsʹkoho natsionalʹnoho universytetu. Seriya: Pravo. Vyp. 36(1). S. 50-54.
6. Kolych O. I. (2015). Filosofsʹko-pravovi ideyi sotsialʹnoyi rivnosti u polemichniy literaturi. [Philosophical and Legal Ideas of Social Equality in Polemical Literature]. Visnyk Natsionalʹnoho universytetu "Lʹvivsʹka politekhnika". Seriya: Yurydychni nauky. Lʹviv : Vyd-vo Nats. un-tu "Lʹviv. politekhnika". №825. S. 258–264.
7. Krochuk M. I. (2014). Filosofsʹko-pravovyy vymir hendernoyi rivnosti [Philosophical and Legal Dimension of Gender Equality]: dysertatsiya na zdobuttya naukovoho stupenya kandydata yurydychnykh nauk zi spetsialʹnosti 12.00.12 – filosofiya prava. Lʹviv: LʹvDUVS. 199 s.
8. Levkulych V. V. (2004). Moralʹno-etychnyy ta pravovyy zmist katehoriyi «rivnistʹ». [Moral, Ethical and Legal Content of the Category "Equality"]. Mulʹtyversum : Filosofsʹkyy alʹmanakh. Kyyiv: Tsentr dukhovnoyi kulʹtury. № 39. URL: https://www.filosof.com.ua/Jornel/M_39/Levkul_1.htm.
9. Lutsʹkyy R. (2014). Rozvytok pryntsypu rivnosti v suchasnomu pozytyvnomu pravi. [Development of the Principle of Equality in Modern Positive Law]. Kyiv: Yuryd. dumka. S.94-115.
10. Nersesyants V. S. (1998). Filosofiya prava. [Philosophy of Law]. M. 651 s.
11. Petryshyn H. R. (2020).Ukrayinsʹka filosofsʹko-pravova dumka KHVI–KHVIII st. pro tsinnisnyy vymir prava. [Ukrainian Philosophical and Legal Thought of the Sixteenth and Eighteenth Centuries. on the Value Dimension of Law]. Yurydychnyy naukovyy elektronnyy zhurnal: elektronne naukove fakhove vydannya yurydychnoho fakulʹtetu Zaporizʹkoho natsionalʹnoho universytetu. Zaporizhzhya : Zaporizʹkyy natsionalʹnyy universytet. № 2. S. 501-504
12. Pohrebnyak S. P. (2009). Osnovopolozhni pryntsypy prava. [Fundamental Principles of Law]. Dysertatsiya na zdobuttya naukovoho stupenya doktora yurydychnykh nauk. Kharkiv. 240 s.
13. Problemy pravosvidomosti osoby [Problems of Legal Awareness of the Person]: navch.posibnyk. (2010). S.S.Slyvka, O.V.Hryshchuk, T.Z.Herasymiv [ta in.]/za red.O.M.Balynsʹkoyi.Lʹviv:LʹvDUVS. 508 s.
14. Russo ZH.-ZH. (1969). Traktaty. [Treatises]. M .: Nauka. 704 s..
15. Sorokin P. (1992). Lyudyna. Tsyvilizatsiya. Suspilʹstvo. [Man. Civilization. Society]. M.. 393 s.
16. Tʹyurynh Allan. (2008). Konstytutsiyna Spravedlyvistʹ. Liberalʹna teoriya verkhovenstva prava. [Constitutional Justice. Liberal Theory of the Rule of Law]. Pereklad z anhliysʹkoyi Rostyslava Seyakiva. Kyyiv. «Kyyevo-Mohylyansʹka akademiya». 386 s.
17. Turyansʹkyy YU. (2019). Stanovlennya ta rozvytok prav lyudyny v antychni chasy. [Formation and Development of Human Rights in Ancient Times.]. Visnyk Natsionalʹnoho universytetu “Lʹvivsʹka politekhnika”. Seriya: Yurydychni nauky. 2019. Vyp. 23. S. 39-44.
18. Chemodurova A. (2020). Ponyattya ta zmist pryntsypu prava. [The Concept and Content of the Principle of Law]. Pidpryyemnytstvo, hospodarstvo i pravo. Naukovo-doslidnyy instytut pryvatnoho prava i pidpryyemnytstva Akademiyi pravovykh nauk Ukrayiny, TOV «Harantiya». 207 s.