Принципи правового регулювання інституту державної служби

Проаналізовано принципи правового регулювання інституту державної служби.

Доведено онтологічну, аксіологічну і праксіологічну цінність інституту державної служби, його актуалізацію у контексті євроінтеграційних зусиль України. Вказано, що нині цей інститут стає не тільки внутрішнім механізмом легітимного, демократичного контролю за ефективним здійсненням владних повноважень, але й досягає необхідних функцій трансформації всього державно-владного апарату через удосконалення владної системи та наближення до європейських стандартів управління.

Визначено основні принципи правового регулювання державної служби як ключові стандарти унормування цього інституту функціонування системи влади, зокрема: законності та правової обов’язковості, котрий передбачає, що функціонування інституту повинно ґрунтуватися на чітких нормативних актах та відповідних правових нормах; прозорості та справедливості, вказує на те, що процес прийняття державно-владних рішень повинен бути відкритим та прозорим, передбачати гарантовані можливості брати участь у процесі, надання гарантії щодо викладення своєї позиції, а також забезпечення права на захист та можливість оскарження рішення; конфіденційності та захисту особистих даних, котрий полягає в тому, що усі дані, пов’язані з проходженням державної служби, повинні бути захищені від несанкціонованого доступу та використання; урахування специфіки діяльності передбачає, що, реалізуючи правові та організаційно-управлінські заходи, потрібно враховувати особливості роботи і зовнішньополітичні та внутрішні чинники трудових правовідносин; принцип відповідальності державних службовців перед суспільством.

Створюючи комплексний набір основних засад, вони формують матрицю правового регулювання інституту державної служби, сприяють ефективному та справедливому нормотворчому і правореалізаційному (правозастосовному) процесу в досліджуваній сфері. Принципи гарантують забезпечення високих стандартів поведінки службовців та забезпечують надійний механізм контролю за дотриманням юридичних та етичних норм, формують інституційно-організаційний механізм ефективності та незалежності владної системи, є чинниками підвищення довіри суспільства до рішень органів влади та покращення якості державного управління.