Антиномічна реалізація природного права

Кожна людина щось планує, проєктує і намагається цю свою програму втілювати у практичну життєдіяльність. Звичайно, не все намічене робиться реальним, а з часом впроваджується те, про що ґрунтовно не думалося.

У філософії права особливий інтерес становить повнота і якість проведення у життя природних законів, на основі яких людина формує для себе природне право відповізгідно до своїх інтелігібельних та сенсибельних обдарувань. Потім Пізніше настає реалізація як здійснення проєкту своїх вчинків, поведінки, необхідних для набуття духовних парадигм і матеріальних потреб. Між реалізацією природного права і реалізацією позитивного права є різниця. У першому випадку розгортається природно-надприродне джерело, а другому -– воля законодавця. Одне і друге є обов’язковим. Тільки природно-надприродне джерело спрямовується власними наративами, а воля законодавця – державними наративами. Обидва наративи незастраховані від антиномій. Тому антиномічна реалізація скеровується на два напрями – природне право і позитивне право. Більший інтерес становить перший напрям, який є оригінальний.

Антиномічна реалізація природного права означає, що існують суперечливі або протилежні інтерпретації додержання, виконання, використання або застосування природного права у різних контекстах або серед різних груп людей. Це може виникнути через розбіжності щодвідносно того, як саме розуміти і реалізовувати природне право в різних ситуаціях.

Спочатку Спершу внесемо ясність: як можна і чи є потреба реалізувати антиномічні норми? Чи така наукова думка є онтологічна? Вважаємо, що існують три основні життєві позиції антиномічної реалізації природного права як свої інтелектуальні оцінки, про можливість вчинити певним чином, не вбачаючи у цьому злих (неонтологічних) намірів.

Зокрема, антиномічне додержання природного права означає, що практика норма­тивного життя може викликати внутрішнє протиріччя або конфлікт між різними уявленнями про те, що є правильним або неправильним, онтологічним або неонто­логіч­ним. Люди можуть мати різне тлумачення та розуміння природного права і відстоювати різні позиції щодо його додержання.