Доступність суду, як елемент правової держави, відіграє вагому роль у реалізації права громадян на справедливий суд. В сучасних умовах потрібно проаналізувати основні бар’єри, які можуть обмежувати участь громадськості у судочинстві. Аргументовано, що усунення таких бар’єрів може сприяти активніше звертатися до суду по захист законних прав та інтересів, залучати громадськість до участі у судочинстві як через безпосередню участь у судовому розгляді, так і через інститути громадського контролю.
Створення належних передумов для здійснення правосуддя на етапі становлення і розвитку сучасних демократій набуває виняткового значення. Надзвичайно важливою є розбудова системи судів, яка буде ефективною і доступною для кожного, хто в силу свого власного волевиявлення (позивач, представник ЗМІ) або за вимогою закону (відповідач, свідок, експерт) постане як учасник судового процесу.
Доступ до правосуддя – важлива гарантія дієвості закону на території держави. Це важливий крок до забезпечення невідворотності юридичної відповідальності, відновлення справедливості. Водночас це одна з умов утвердження громадянського суспільства, де кожен громадянин має усвідомлення себе як суб’єкта права, здатного у передбачених законом випадках скористатися правовим захистом держави.
Доступність правосуддя – невід’ємний атрибут правової держави. Водночас забезпечення вільного доступу до правосуддя є глобальною проблемою, оскільки існує в багатьох державах світу. Справедливе, неупереджене, доступне правосуддя ми визначаємо як одну з фундаментальних умов демократичного розвитку української держави на шляху до її євроінтеграції.
Досліджуючи феномен доступності правосуддя, оцінюємо окремі загрози й виклики, які постають перед Україною і світом упродовж останніх років. У нашій роботі викладаємо власну візію векторів для термінологічної розробки окремих юридичних понять, що є суміжними з реалізацією особою закріпленого в Конституції України права на судовий захист.
1. Балацька О. (2020). Доступ до правосуддя як загальна засада кримінального провадження. Підприємництво, господарство і право. № 8. С. 262–268.
2. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950, ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97. База даних “Законодавство України” / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#n289 (Дата звернення: 02.09.2024).
3. Каталог юридичних позицій Конституційного Суду України (за рішеннями, висновками). Офіційний вебсайт Конституційного Суду України. URL: https://ccu.gov.ua/storinka-knygy/4391-dostup-do-sudu (Дата звернення: 02.09.2024).
4. Конституція України. Закон від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР. База даних “Законодавство України” / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (Дата звернення: 02.09.2024).
5. Коренев А., Горбалінський В. (2022). Міжнародні стандарти забезпечення права на доступ до правосуддя: адміністративний аспект. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. № 2. С. 201–207.
6. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16.12.1966, ратифікований Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19 жовтня 1973 року. База даних “Законодавство України” / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text (Дата звернення: 02.09.2024).
7. Півненко Л. В. (2023). Проблемні аспекти реалізації права на судовий захист в умовах воєнного стану. Нове українське право. Випуск 1. С. 137–143.
8. Сакара Н. (2018). Право на доступ до правосуддя у цивільних справах: правові позиції європейського суду з прав людини та національний контекст. Право України. №10. С. 64–85.
9. Brezina T., Bortnyk N., Khomyshyn I. (2020). Access to Justice: Ukraine and Europe. Journal of Advanced Research in Law and Economics. Volume 11, Number 4. June. P. 1122–1130.
10. Rubio, J. J. Á., & Yiannibas, K. (2017). Human Rights in Business: Removal of Barriers to Access to Justice in the European Union (1st edition.). Routledge. London. 158 p.
11. Rodrigues de Sousa P. H., Olimpio Ferreira T. (2024) Direito Natural, Contratualismo e a Efetividade dos Mecanismos de Acesso à Justiça. Revista FSA. Teresina, V. 21. No. 7, Art. 6, Jul. P. 114–126.
12. Philippe M. (2021) Access to justice through online dispute resolution is not science fiction: a practitioner’s perspective on the good, the bad and the future. Access to justice in arbitration: concept, context and practice: edited by Leonardo V.P. de Oliveira, Sara Hourani. Alphen aan den Rijn: Wolters Kluwer. P. 221–249.