У статті досліджуються правові основи реалізації політичних прав жінок в Україні. Важливою умовою і гарантією утвердження демократії в Україні є рівноправність жінок і чоловіків в усіх сферах життєдіяльності суспільства і держави. Серед різних аспектів сучасного сприйняття стану жінки в суспільстві і державі особливе місце займає аспект «жінка і політика».
У статті досліджується рівень демократичності президентської виборчої системи США та перспективи її трансформації. Задля здійснення цього дослідження значну увагу зосереджено на основних процедурних моментах проведення президентських виборів у США, зокрема, на особливостях організації первинних виборів, всенародному голосуванні та волевиявленні Колегії виборників. Використовуючи загальнонаукові, логічні та емпіричні методи дослідження, наголошено на слабких та сильних сторонах президентської виборчої системи США. Зокрема, розглянуто
Розглянуто сучасну проблематику популізму через призму ідеологій, зокрема консерватизму та лібералізму. Зазначено, що світовий досвід свідчить, що популістський рух активізувався в періоди, коли країни переживали переломні етапи своєї історії. Проаналізовано проблематику популізму як наявність соціального замовлення від зацікавлених суб’єктів політичної дії, які застосовують популізм для реалізації своїх програм та у боротьбі за владу.
У статті досліджується роль міжнародних урядових та неурядових організацій у демократизації інституту виборів.
Для багатьох українців «вікном» у світ новин є телебачення, насамперед телевізійні новини. На підставі вивчення новинних випусків всеукраїнських каналів можна зазначити, що незважаючи на те, що місцеві вибори були присутні на усіх телеканалах, вони не викликали в медіа такого великого інтересу, як президентські чи парламентські перегони, що може свідчити про незначну увагу центральних медіа до політики на місцях.
Досліджено сутність безпосередньої демократії у контексті реалізації народного суверенітету. Обґрунтовано, що демократія участі є одним із найбільш ефективних та актуальних видів прямого демократичного врядування у сучасному світі. Різноманітність її інститутів дає змогу брати участь в управлінні державою кожному громадянину із достатнім рівнем правосвідомості.
Розкрито основні положення проекту Виборчого кодексу України прийнятого в
першому читанні Верховною Радою України 7 листопада 2017 року. Звернено увагу на
позитивні положення проекту та виявлено низку недоліків. Запропоновано можливі
шляхи його вдосконалення, зокрема, спростити структуру кодексу, форму викладу
окремих норм, вдосконалити визначення відповідних термів у проекті та дати їх
визначення на початку кодексу та інше.
У статті аналізується суть виборчих цензів як однієї із складових загального виборчого права. Автори взяли за основу типологію виборчих цензів, яка передбачає їхній поділ на 3 основні групи: технічні, охоронні та дискримінаційні. Здійснено детальний аналіз виборчих цензів, які входять до кожної з трьох груп.
Розглядаються проблемні питання законодавчого забезпечення виборчого процесу на місцевих виборах в Україні. Розглянуто недоліки чинного Закону України “Про місцеві вибори”. Запропоновано можливі шляхи його вдосконалення. Зокрема, пропонується вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад проводити за мажоритарною виборчою системою відносної більшості. Передбачити вікові обмеження щодо права бути обраним.
Дослідження присвячено розглядові проблемних питань запровадження двопалатного парламенту в Україні. Запропоновано формувати Верховну Раду України з двох палат: нижньої – Палати представників і верхньої – Палати регіонів, щоб нижня Палата складалася зі 189 депутатів, верхня з 27 депутатів. Загалом парламент налічував би 216 депутатів. Депутатом нижньої палати може бути громадянин України, який на день виборів досяг 35 років, верхньої – 40 років, та повинні проживати в Україні останні десять років.