Правила логіки, які регулюють досягнення істини та взаєморозуміння між людьми, тісно пов’язані з нормами права. Наука логіка від початків створення завжди намагалась упорядкувати спілкування задля уникнення хаотичності та безладу у висловлюваннях, що є основою загальнолюдської культури. Норми права регулятивною складовою забезпечують порядок у суспільстві, слугують мірою свободи та справедливості. З огляду на тісний зв’язок розвитку логіки та юриспруденції протягом всієї історії європейської науки видається вкрай актуальним піднесення ролі та значення логіки як основи методології юридичної науки. Це дасть можливість не тільки позбутися впливів тоталітарного минулого, але й значно підвищити рівень юридичних досліджень та інтегрувати українську юридичну науку в європейський науковий простір. У статті досліджується застосування теоретичних і практичних методів логіки у навчальному процесі та наукових дослідженнях. Наголошено, що опора на закони логіки має першочергове значення при вирішенні задач, які виникають під час вивчення наук про становлення розвиток і функціонування суспільства, а також формування правових систем. Зазначається, що основою формування правових систем є вчення Аристотеля, зокрема основні закони логіки виведені вченим. За законом тотожності стоїть абсолютна дискретність думки: усі міркування зводяться до одного неподільного, тотожному самому собі руху міркувань. За законом достатньої підстави міркування характеризуються абсолютною безперервністю думок та необхідністю постійного обґрунтування. Проаналізовано праці сучасних дослідників науки логіки та надбання вченихкласиків різного періоду, починаючи від Аристотеля.
1. Bibler V. S. (1990). Ot naukoucheniya – k logike kul’tury: Dva filos. vvedeniya v dvadtsat’ pervyy vek [From science teaching – to the logic of culture: Two philosophies. introduction to the twenty-first century] M.: Politizdat. 413 p. [in Russian]. 2. Kant I. (1994). Kritika chistogo razuma [Critique of pure reason] M.: Mysl’. 591 p. [in Russian]. 3. Konvers’kyy A. Yе. (2008). Lohika. Pidruchnyk dlya studentiv yurydychnykh fakulʹtetiv [Logic. A textbook for law students] K.: Tsentr uchbovoyi literatury. 304 p. [in Ukrainian]. 4. Koyen M., Nagel’ Ye. (2010). Vvedeniye v logiku i nauchniy metod [Introduction to logic and scientific method] Chelyabinsk: Sotsium. 655 p. [in Russian]. 5. Zhol’ K. K. (1992). Vstup do suchasnoyi lohiky: Navch. Posibnyk [Introduction to modern logic: a textbook]. K.: Vyshcha shk. 128 p. [in Ukrainian]. 6. Khomenko I. V. (1997). Lohika – yurystam: Pidruchnyk [Logic for Lawyers: A Textbook]. K.: Chetverta khvylya. 392 p. [in Ukrainian]. 7. Dzh. St. Mill’. (1914). Sistema logiki sillogisticheskoy i induktivnoy [System of syllogistic and inductive logic] Izdaniye G. A. Lemana. M. 880 p. [in Russian]. 8. Ruzavin G. I. (1997). Logika i argumentatsiya: Uchebn. posobiye dlya vuzov [Logic and Argumentation: A Textbook for Universities] M.: Kul’tura i sport, YUNITI. 351 p. [in Russian]. 9. Kholoton Dzh. (1981). Tematicheskiy analiz nauki [Thematic analysis of science] Izdatel’stvo “PROGRESS” Moskva. 384 p. [in Russian]. 10. Rudol’f fon Iyering. (2008).: Yuridicheskaya tekhnika [Legal technique] M.: Statut. 231 p. [in Russian]. 11. Markovsʹkyy V. Yа., Andrusyak I. P. (2019). Pro neobgruntovanistʹ pravovykh pozytsiy subʺyekta prava na konstytutsiyne podannya u spravi shchodo konstytutsiynosti Zakonu Ukrayiny “Pro zabezpechennya funktsionuvannya ukrayinsʹkoyi movy yak derzhavnoyi” vid 25.04.2019 [On the unfoundedness of the legal positions of the subject of the right to a constitutional petition in the case of the constitutionality of the Law of Ukraine “On Ensuring the Functioning of the Ukrainian Language as the State Language” of April 25, 2019] Lʹviv : PP “Vydavnytstvo “BONA”. P. 148–153. [in Ukrainian]. 12. Kelzen, Hans. (2004). Chyste Pravoznavstvo [Pure Jurisprudence] K.:Yunivers. 496 p. [in Ukrainian]. 13. Popper K. (1983). Logika