У сучасних Інтернет-ЗМІ до називної, інформаційної, апеляційної, рекламної функцій заголовка долучається функція пошуку; часто заголовок виявляється єдиним прочитаним елементом публікації. Заголовки новин створюють своєрідну медійну картину світу.
Частина заголовків в Інтернет-медіа належить до суто інформаційних, які максимально відтворюють зміст новини. «Частково інформаційні» заголовки подають неповні відомості, а тому можуть відображати дійсність спотворено. Заохочувальні, інтригувальні заголовки спонукають прочитати текст. Досить рідко трапляється інтелектуальний різновид рекламно-інтригувального заголовка, побудований на асоціаціях з образами літератури, науки, мистецтва, на використанні фразеологізмів, антонімів, паронімів тощо. Такий заголовок вимагає певного рівня знань і від реципієнта.
Прагнення до сенсаційності, бажання зацікавити реципієнта зумовлюють інші тендеції, які часто виходять поза межі журналістських стандартів. Заголовок може не відображати змісту журналістського твору, перекручувати факти. Поширеними в деяких Інтернет-ЗМІ є клікбейти – заголовки, що змушують користувача натиснути на них. У них застосовано маніпуляції з кількістю; використано слова з можливістю подвійного тлумачення; подано негативну інформацію про меншість, тоді як позитивна інформація про більшість наведена в самому тексті; сформульовано запитання, на яке публікація дає заперечну відповідь. До спотворення інформації в заголовках призводить низька мовна та професійна компетентність авторів.
Сьогодні є все більше підстав вважати заголовок самостійним твором, адже нерідко реципієнт читає лише його. Однак у сучасних заголовках щораз менше власне літературної і мовної творчості, майстерного використання лексики і фразеології. На перший план виходить інформативність заголовка, але інформація часто є недостовірною, свідомо чи неусвідомлено викривленою, що може зумовити порушення етичних норм, деформації у відтворенні дійсності.
- Телебачення, соцмережі та плітки: звідки українці отримують інформацію найчастіше (2020). Режим доступу: https://chasdiy.org/news/telebachennia-sotsmerezhi-ta-plitky-zvidky-ukraintsi-otrymuiut-informatsiiu-naichastishe.html
- Для 60% молоді інтернет-ЗМІ – головне джерело інформації (2019). Режим доступу: https://nzl.theukrainians.org/dlya-molodi-internet-zmi-golovne-dzherelo-informacziyi.html
- Мережко В. (2020). Де читати новини, крім "Яндекса": найкращі українські новинні агрегатори. Режим доступу: https://ukranews.com/ua/news/501146-de-chytaty-novyny-krim-yandeksa-naykrashhi-ukrainski-novynni-agregatory
- Дацишин Х. (2014). Мовні маніпуляції в заголовках Інтернет-версії телевізійних новин (на прикладі Інтернет-сторінки програми ТСН). – Теле- та радіожурналістика, вип. 13, С.204-209.
- Здоровега В. (2004). Теорія і методика журналістської творчості. Львів, ПАІС, 268 с.
- Амзин А. (2009). Новостная Интернет-журналистика: сетевой учеб. Режим доступу : http://kebati.ru/journ/ (10.11.2009)