СУЧАСНИЙ ЗАГОЛОВОК НОВИН В УКРАЇНСЬКИХ ІНТЕРНЕТ-ЗМІ: МІЖ КЛІКБЕЙТОМ ТА ІНФОРМАТИВНІСТЮ

1
доцент кафедри мови засобів масової інформації Львівського національного університету імені Івана Франка

У сучасних Інтернет-ЗМІ  до називної, інформаційної, апеляційної, рекламної функцій заголовка долучається функція пошуку; часто заголовок виявляється єдиним прочитаним елементом публікації.   Заголовки новин створюють своєрідну медійну картину світу. 

Частина заголовків в Інтернет-медіа належить до  суто інформаційних, які максимально відтворюють зміст новини. «Частково  інформаційні» заголовки подають неповні відомості, а тому можуть відображати дійсність спотворено. Заохочувальні, інтригувальні заголовки спонукають прочитати текст. Досить рідко трапляється  інтелектуальний різновид рекламно-інтригувального заголовка, побудований на асоціаціях з образами літератури, науки, мистецтва, на використанні  фразеологізмів, антонімів, паронімів тощо. Такий заголовок вимагає певного рівня знань і від реципієнта.

Прагнення до сенсаційності, бажання зацікавити реципієнта зумовлюють інші тендеції, які часто виходять поза межі журналістських стандартів.  Заголовок може не відображати змісту  журналістського твору, перекручувати факти. Поширеними в деяких Інтернет-ЗМІ є клікбейти – заголовки, що змушують користувача  натиснути на них. У них застосовано маніпуляції з кількістю; використано  слова з можливістю подвійного тлумачення; подано негативну  інформацію про меншість, тоді як позитивна інформація про більшість наведена в самому тексті; сформульовано запитання, на яке публікація дає заперечну відповідь. До спотворення інформації в заголовках призводить низька мовна та професійна компетентність авторів.

Сьогодні є все більше підстав вважати  заголовок самостійним твором, адже нерідко реципієнт читає лише його. Однак у сучасних заголовках щораз менше власне літературної і мовної  творчості,  майстерного використання  лексики і фразеології. На перший план виходить інформативність заголовка, але інформація часто є недостовірною, свідомо чи неусвідомлено викривленою, що може зумовити порушення етичних норм, деформації у відтворенні дійсності.

  1. Телебачення, соцмережі та плітки: звідки українці отримують інформацію найчастіше (2020). Режим доступу: https://chasdiy.org/news/telebachennia-sotsmerezhi-ta-plitky-zvidky-ukraintsi-otrymuiut-informatsiiu-naichastishe.html
  2. Для 60% молоді інтернет-ЗМІ – головне джерело інформації (2019).  Режим доступу: https://nzl.theukrainians.org/dlya-molodi-internet-zmi-golovne-dzherelo-informacziyi.html
  3. Мережко В. (2020).  Де читати новини, крім "Яндекса": найкращі українські новинні агрегатори.  Режим доступу: https://ukranews.com/ua/news/501146-de-chytaty-novyny-krim-yandeksa-naykrashhi-ukrainski-novynni-agregatory
  4. Дацишин Х. (2014). Мовні маніпуляції в заголовках Інтернет-версії телевізійних новин (на прикладі Інтернет-сторінки програми ТСН). – Теле- та радіожурналістика, вип. 13, С.204-209.
  5. Здоровега В. (2004). Теорія і методика журналістської творчості.  Львів, ПАІС,  268 с.
  6. Амзин А. (2009). Новостная Интернет-журналистика: сетевой учеб. Режим доступу : http://kebati.ru/journ/ (10.11.2009)