Суб’єктивні права людини в цифрову епоху

У сучасному світі, де технології розвиваються з неймовірною швидкістю, автома­тизовані системи збору інформації стали невід’ємною частиною нашого життя. Вони впли­вають на різні аспекти суспільства, з-поміж них і суб’єктивні права людини. Цей вплив можна розглядати з кількох перспектив. Насамперед це вагомі переваги автомати­зованих систем. Такі системи збору інформації значно підвищують ефективність і точність у бага­тьох сферах. Вони дають змогу швидко обробляти великі обсяги даних, що сприяє прий­няттю обґрунтованих рішень. Завдяки цьому підвищується ефективність наступної оброб­ки інформації. Наприклад, у медицині такі системи допомагають у діагностиці захво­рювань, що може врятувати життя. У сфері безпеки вони сприяють виявленню потен­ційних загроз і запобіганню злочинам. По-друге, це істотні виклики для суб’єктивних прав. Одним із головних є питання конфіденційності. Збір і обробка пер­сональних даних можуть призвести до порушення права на приватність. Часом пору­шується безпека та свобода вираження особистості. Люди часто не знають, які дані збираються і як вони використо­вуються, що викликає занепокоєння щодо можливого зловживання інформацією. Вико­ристання ШІ у державних і приватних системах спосте­реження, інструментах моніторингу та аналітики створює нові виклики для міжнародних правозахисних інституцій. Трап­ляються випадки, коли ці системи викорис­товувалися для масового стеження, порушення конфіденційності та дискримінації. Це змушує переглядати сучасні правові рамки та механізми захисту прав людини, щоб враховувати виклики, які постають із появою ШІ. Стаття досліджує, як автоматизовані системи збору інформації змінюють концепцію важливих прав людини у цифрову епоху, а також пропонує можливі шляхи врегулювання цієї проблематики. Підкреслює нагальну потребу обізнаності людей про права у цифрову епоху.