1. CSN
  2. Всі випуски
  3. Випуск 7, Номер 2, 2025
  4. Інтелектуальні технології реінжинірингу у цифровій трансформації публічних сервісів

Інтелектуальні технології реінжинірингу у цифровій трансформації публічних сервісів

CSN.
2025;
Випуск 7, Номер 2
: cc. 154 - 166
https://doi.org/10.23939/csn2025.02.154
Автори:
  1. Д. І. Прокопович-Ткаченко
  2. Б. С. Хрушков
  3. М. В. Білан
  4. О. В. Черкаський
1
Університет митної справи та фінансів, кафедра кібербезпеки та захисту інформації, Україна
2
Державний торговельно-економічний університет, кафедра інженерії програмного забезпечення та кібербезпеки, Україна
3
Університет митної справи та фінансів, кафедра кібербезпеки та захисту інформації, Україна
4
Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Україна

Цифрова трансформація публічних сервісів є ключовим напрямом модернізації державного управління в умовах інформаційного суспільства. Зростання вимог громадян до швидкості, доступності та якості послуг зумовлює потребу у впровадженні інтелектуальних технологій. Використання штучного інтелекту, машинного навчання та аналітики великих даних відкриває нові можливості для оптимізації процесів, прогнозування навантаження, виявлення аномалій і підтримки управлінських рішень. Розглянуто концептуальну модель реінжинірингу бізнес-процесів публічного сектора із застосуванням сучасних цифрових технологій. Запропонований підхід передбачає створення архітектури інтелектуальної системи, проведення її тестування у симульованому середовищі та оцінку ефективності за допомогою кількісних і якісних показників. Експериментальні результати засвідчили скорочення часу обробки заявок, підвищення точності прогнозування й рівня задоволеності користувачів. Водночас визначено низку викликів, пов’язаних із технічними, правовими та організаційними бар’єрами, що потребують врахування під час практичного впровадження. Наукова новизна роботи полягає у формуванні комплексної моделі інтеграції інтелектуальних технологій у цифрову інфраструктуру публічних сервісів. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для вдосконалення електронного урядування, оптимізації ресурсів та підвищення довіри громадян до державних цифрових платформ.

інтелектуальні технології
реінжиніринг
цифрова трансформація
штучний інтелект
машинне навчання
публічні послуги
дані великих обсягів
  1. Latupeirissa J. J. P., Dewi N. L. Y., Prayana I. K. R.,  Srikandi  M.  B.,  Ramadiansyah  S.  A., Pramana I. B. G. A. Y. Transforming Public Service Delivery: A Comprehensive Review of Digitization Initiatives. Sustainability. 2024. Vol. 16, No. 7. Art. 2818. DOI: https://doi.org/10.3390/su16072818.
  2. Chenok D., Desouza K. C., Dawson G. S. Designing, developing, and deploying artificial intelligence systems: Lessons from and for the public sector. Business Horizons. 2020. Vol. 63, No. 2. P. 205–213. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bushor.2019.11.004.
  3. Veale M., Brass I. Administration by Algorithm? Public Management meets Public Sector Machine Learning. In: Yeung K., Lodge M. (eds.). Algorithmic Regulation. Oxford: Oxford University Press, 2019. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780198845677.003.0003.
  4. Roberts A. The Impact of Artificial Intelligence on Government Digital Service Capacity. Information Systems Frontiers. 2025. DOI: https://doi.org/10.1007/s10796-025-10210-3.
  5. Smith B. Debate: AI as a framework for public service innovation. Public Management Review. 2025. DOI: https://doi.org/10.1080/09540962.2025.2505206.
  6. Eggers W. D., Goldsmith S. Transforming Government Through Technology: Ten Recommendations and Case Studies. Harvard Kennedy School, 2019. DOI: https://doi.org/10.1162/99608f92.7e872c91.
  7. Klievink B., Bharosa N., Janssen M. Butterfly Effect and the Challenges of Governmental Multi–Actor Information Sharing. International Journal of Public Administration. 2017. Vol. 40, No. 13. P. 1106–1117. DOI: https://doi.org/10.1080/01900692.2016.1198793.
  8. Janssen M., Kuk G. The Challenges and Limits of Big Data Algorithms in Technocratic Governance. Government Information Quarterly. 2016. Vol. 33, No. 3. P. 371–377. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2016.07.011.
  9. Gil-Garcia J. R. Enacting Electronic Government Success: An Integrative Study of Government-wide Websites, Organizational Capabilities, and Institutional Environments. Government Information Quarterly. 2012. Vol. 29. P. S1–S12. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2011.09.007.
  10. Margetts H., Dorobantu C. Rethinking Public Policy for the Digital Era. Governance. 2019. Vol. 32, No. 1. P. 25–39. DOI: https://doi.org/10.1111/gove.12348.
  11. Meijer A., Thaens M. Alignment in Public–Private Service Delivery: Trade-Offs in Smart City Initiatives. Public Administration. 2017. Vol. 95, No. 4. P. 1062–1077. DOI: https://doi.org/10.1111/padm.12340.
  12. Dunleavy P., Margetts H., Bastow S., Tinkler J. New Public Management is Dead – Long Live Digital Era Governance. Journal of Public Administration Research and Theory. 2006. Vol. 16, No. 3. P. 467–494. DOI: https://doi.org/10.1093/jopart/mul018.
  13. Estevez E., Janowski T. Electronic Government for Good Governance: A Model Based on Smart Governance. Government Information Quarterly. 2013. Vol. 30. P. S1–S10. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2013.05.007.
  14. Linders D. From e Government to We Government: Defining a Typology for Citizen Coproduction in the Age of Social Media. Government Information Quarterly. 2012. Vol. 29, No. 4. P. 446–454. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2012.06.003.
  15. Janssen M., Matheus R., Ojo A. Developing Multi–Modal Smart City Services Using IoT and Machine Learning: A User Centric Approach. Government Information Quarterly. 2017. Vol. 34, No. 2. P. 175–185. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2017.02.003.
  16. Helbig N., Gil-Garcia J. R., Ferro E. Understanding the Complexity of Electronic Government: Implications from the Digital Divide Literature. Government Information Quarterly. 2009. Vol. 26, No. 1. P. 89–97. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2008.05.006.
  17. Klievink B., Janssen M., Zuiderwijk A. Technological Adoption in Public Sector: Evaluating Open Data Initiatives Through Stakeholders’ Perspective. Government Information Quarterly. 2018. Vol. 35, No. 4. P. 697–707. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2018.08.003.
  18. Bhatnagar S. E Government: From Vision to Implementation — A Practical Guide with Case Studies. London: Sage Publications, 2004. DOI: https://doi.org/10.4135/9781446212672.
  19. Meijer A. Governance of Public Sector Innovation: A Literature Review and a Research Agenda. International Review of Administrative Sciences. 2015. Vol. 81, No. 1. P. 392–402. DOI: https://doi.org/10.1177/0020852314558679.
  20. West D. M. The Future of Work: Robots, AI, and Automation. Washington: Brookings Institution Press, 2018. DOI: https://doi.org/10.2307/j.ctt1d8h942.
  21. Koch H., Pentek T. Value Based Government: A Digital Transformation Framework Considering Societal Value Creation. Government Information Quarterly. 2019. Vol. 36, No. 4. Article 101385. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2019.101385.
  22. McDermott A., Jackson M. C. Understanding the Implementation of Digital Technologies in the Public Sector: A Systematic Literature Review. International Journal of Public Sector Management. 2018. Vol. 31, No. 1. P. 70–90. DOI: https://doi.org/10.1108/IJPSM-03-2017-0084.
  23. Wirtz B. W., Weyerer J. C., Geyer C. Artificial Intelligence and the Public Sector – Applications and Challenges. International Journal of Public Administration. 2019. Vol. 42, No. 7. P. 596–615. DOI: https://doi.org/10.1080/01900692.2018.1498103.
  24. Mergel I., Edelmann N., Haug N. Defining Digital Transformation: Results From Expert Interviews. Government Information Quarterly. 2019. Vol. 36, No. 4. Article 101385. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2019.101385.
  25. Janssen M., Charalabidis Y., Zuiderwijk A. Benefits, Adoption Barriers and Myths of Open Data and Open Government. Information Systems Management. 2012. Vol. 29, No. 4. P. 258–268. DOI: https://doi.org/10.1080/10580530.2012.716740.
  26. Amrollahi A., Rowlands A. Barriers to Artificial Intelligence Adoption in Public Organizations. Government Information Quarterly. 2018. Vol. 35, No. 3. P. 349–361. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2018.05.003.
  27. Wirtz B. W., Weyerer J. C. An Institutional Theory Perspective on Artificial Intelligence Adoption in the Public Sector. Government Information Quarterly. 2020. Vol. 37, No. 4. Article 101432. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2020.101432.
  28. Janssen K., Snijkers K., Tang P., Van Den Berg E. Digital Twin–Based Service Innovation: CAPE Value Framework. Government Information Quarterly. 2020. Vol. 37, No. 2. Article 101422. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2020.101422.
  29. Linders D., Wilson R. Machine Learning-Based Decision Support Tools in Urban Governance. Public Administration Review. 2021. Vol. 81, No. 3. P. 523–534. DOI: https://doi.org/10.1111/puar.13356.
  30. Ortiz de Guinea A., Markus M. L. Why Break the Norm? A Model of Information System Use as A Form of Individual Resistance to Organizational Change. Journal of the Association for Information Systems. 2016. Vol. 17, No. 11. P. 724–748. DOI: https://doi.org/10.17705/1jais.00477.
  31. Van de Walle S., Tummers L. Transformative Bureaucracy: Analyzing the New Public Management–Digital- Era Governance Nexus. Public Administration Review. 2021. Vol. 81. P. 993–1004. DOI: https://doi.org/10.1111/puar.13325.
  32. Janssen M., van der Voort H. Agile Government? Towards a Framework for Building Responsive Business Processes in the Public Sector. Government Information Quarterly. 2020. Vol. 37, No. 3. Article 101481. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2020.101481.
  33. Gascó M., Hernantes J. Artificial Intelligence in Smart Government: Opportunities for Sustainable and Citizen- Centric Policies. Administrative Sciences. 2022. Vol. 12, No. 2. Article 47. DOI: https://doi.org/10.3390/admsci12020047.
  34. Bannister F., Connolly R. The Future of e Government: Innovation and Government Transformation. Government Information Quarterly. 2014. Vol. 31. P. S1–S4. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2013.11.015.
  35. Criado J. I., Ghobadi S. User-Centric Design for AI in Public Services: Lessons from Chatbots. Government Information Quarterly. 2023. Vol. 40, No. 1. Article 101661. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2022.101661.
  36. Osimo D., Pierri F. AI for Public Administration: A Systematic Review of Sociotechnical Challenges. Journal of Artificial Intelligence Research. 2023. Vol. 76. P. 1237–1270. DOI: https://doi.org/10.1613/jair.1.13244.
  37. Zuiderwijk A., Janssen M., Choenni S. Innovation with Open Data: Essential Elements of the Public Sector Value Chain. Government Information Quarterly. 2014. Vol. 31. P. S105–S110. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2013.05.004.
  38. Kattel R., Lember V. Public Innovation Studio: A Methodology to Tackle Wicked Problems in Public Governance. Public Administration. 2020. Vol. 98, No. 2. P. 245–260. DOI: https://doi.org/10.1111/padm.12622.
  39. Meijer A., Barker S., Wright S. Real-Time Analytics and Data-Driven Governance: Smart City Strategy at the Local Level. Information Polity. 2019. Vol. 24, No. 3. P. 263–276. DOI: https://doi.org/10.3233/IP-190168.
  40. Provenzano S. M., De Ramon S. F. Evaluating the Impact of AI Interventions in E-Government Services. Government Information Quarterly. 2024. Vol. 41. Article 102875. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2023.102875.