АРХІТЕКТУРНЕ ВИРІШЕННЯ ТА ДЕКОРУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ БУДІВЛІ КІНЦЯ ХІХ СТ. - ПАЛАЦУ ПРАВОСУДДЯ У МІСТІ ЛЬВОВІ

Друга половина ХІХ ст. характеризується активним будівництвом у місті Львові адміністративних та громадських будівель. У цей час у центральній частині міста сформувалися архітектурно-містобудівні комплекси, які сьогодні творять неповторне архітектурне лице міста. У 1892-1895 роках на одній з головних історичних вулиць міста постає велика будівля Крайового Суду Галичини. Мета дослідження. Розкрити архітектурні особливості будівлі Палацу Справедливості, висвітлити способи та технологічні прийоми декорування фасадів та інтер’єрів, проблемні питання реставрації будівлі та елементів її мистецького вистрою. Методика дослідження базується на застосуванні натурних обстежень інтер’єрів та фасадів будівлі, а також вивченні архівних матеріалів. Проведено пошуки іконографічних та фотографічних матеріалів, включаючи інтернет джерела. Використано матеріали науково-проектних опрацювань кафедри архітектури та реставрації, зокрема результати зондажних досліджень інтер’єрів. Результати дослідження розкривають основні особливості планувально-просторового вирішення будівлі (два головних багато декорованих фасади з скульптурними композиціями у верхньому ярусі; асиметричний план з коридорами та двома вестибюлями – головним та службовим), висвітлено характеристики і особливі риси способів декорування інтер’єрів. Особливо багатим на оздоблення є службовий вхід з парадним вестибюлем та сходами. На другому поверсі знаходиться велика зала судових засідань. Дерев’яне різьблене оздоблення цієї зали мало унікальний характер. На жаль, це оздоблення знищено у радянські часи. У залі збереглися автентичні декоративні малярські розписи на стелі авторства Тадея Попеля. На другому поверсі в колишньому кабінеті голови суду збереглася унікальна стеля декорована малярською композицією на полотні з алегоричним образом Справедливості. Сюжет мальований олійними фарбами Тадеєм Попелем. Це єдиний приклад подібного способу декорування стелі серед львівських громадчьких будівель. Сьогодні будівля використовується як навчальний корпус університету Львівська політехніка. Матеріали дослідження заплановано використати для підготовки науково-проектної документації з реставрації пам’ятки.