У статті аналізується суть виборчих цензів як однієї із складових загального виборчого права. Автори взяли за основу типологію виборчих цензів, яка передбачає їхній поділ на 3 основні групи: технічні, охоронні та дискримінаційні. Здійснено детальний аналіз виборчих цензів, які входять до кожної з трьох груп.
Автори, аналізуючи виборчі цензи, розглядають обмеження виборчих прав громадян крізь призму проблеми їхньої трансформації у контексті демократизації суспільно-політичного ладу країн світу. Щодо активного виборчого права автори доводять доцільність застосування таких виборчих цензів, як віковий, громадянства, осілості та дієздатності.
Водночас щодо пасивного виборчого права допустимим, на думку дослідників, є більш жорстке застосування виборчих обмежень, зокрема, службового, морального цензів, цензу освіченості та ін.
Арановский, К. (1998). Государственное право зарубежных стран. Отримано з http://adhdportal.com/book_3450_chapter_43_1._PONJATIE_I_PRINIPY_IZBIRATELNOGO_PRAVA.html
Бостан, С., Тимченко, С. (2005). Державне право зарубіжних країн: Навчальний посібник. Київ: Центр навчальної літератури.
Бучин, М. (2009). Виборчі цензи та принцип загального виборчого права. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна: Питання політології, № 839, 122-127.
Бучин, М. (2016). Демократичні вибори в Україні: принципи, механізми та технології реалізації: монографія. Львів: Видавництво Львівської політехніки.
Бучин, М. (2012). Демократичні принципи виборів: політико-правові аспекти регулювання в Україні: монографія. Львів: Видавництво Львівської політехніки.
Дерев’янко, С. (2008). Віковий ценз учасників виборів і референдумів за конституціями світу: порівняльно-правовий аналіз. Вибори та демократія, №1 (15), 17-24.
Ключковський, Ю. (2010). Принцип загального виборчого права в контексті місцевих виборів. Вибори та демократія, № 4 (26), 11-23.
Ковальчук, В. (2013). Пасивне виборче право громадян та доцільність його обмеження: в контексті досвіду парламентських виборів. In Право України, № 5, 134-143.
Лысенко, В. (2015). Избирательное законодательство и выборы в современном мире. Европейско-Азиатский регион. Вып. 4. Москва: Центральная избирательная комиссия Российской Федерации,
Маклаков, В. (ред). (2001). Конституционное право: словарь. Москва: Юристъ.
Марцеляк, О., Марцеляк, С. (2015). Правова природа й види цензів у виборчому праві. Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія право, Вип. 33, Т. 1, 79-92.
Мейер, Г. (2006). Виборче право. Книга ІІ, Вибори та демократія, № 1 (7), 133-148.
Мейер, Г. (2005). Виборче право. Книга ІІ. Вибори та демократія, № 4 (6), С. 66-75
Мишин, А. (2010). Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник для вузов. Москва: Юстицинформ.
Мяловицька, Н. (2008). Виборчі системи: досвід європейських держав. Вісник Центральної виборчої комісії, № 1 (11), 61-67.
Правовая основа избирательных процессов – Элементы. (2012). Библиотека Прав Человека Университета Миннесоты. Отримано з http://hrlibrary.umn.edu/russian/electionlaw/ Relements.html
Страшун, Б. (ред.). (2000). Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник для студентов юридических вузов и факультетов. Т. 1-2. Москва: Издательство БЕК.