На позначення осіб, які через війну вимушено змінили місце проживання в межах України, у медіатекстах використовують назви “внутрішньо переміщена особа”, “ВПО” (без розшифрування), “переселенець”, одиничними є випадки вживання назв “біженець”, “новий мешканець”, “евакуйований”, “новоприбулий”. Ці номінативні одиниці мають деякі відмінності у значенні, підтверджені медійним контекстом їх використання. Абревіатура “ВПО” найчастіше відображає знеособлення, пасивність, нездатність до активних дій. Розшифрована абревіатура “внутрішньо переміщена особа” більшою мірою розкриває особу, однак пасивний дієприкметник у її складі також спонукає сприймати людину насамперед як реципієнта допомоги. Іменник “переселенець” містить значеннєву сему результату активної самостійної дії, поєднання з прикметником “вимушений” робить текст більш емоційно насиченим; саме тексти зі словом “переселенець” найчастіше подають інформацію про активну дію, результативність та успіх, їх використовують для презентації та самопрезентації внутрішньо переміщених осіб. Журналістам потрібно враховувати, що конотації слів і мовний образ осіб, названих цими словами, формуються значною мірою під впливом медіа. З огляду на це варто розширювати сполучуваність офіційного терміна “внутрішньо переміщена особа (ВПО)”, збільшуючи кількість текстових фрагментів, де ця номінативна одиниця називає не пасивного отримувача допомоги, а активну особу, яка бере на себе відповідальність за своє життя. Також, за можливості, варто уникати невиправданої економії мовних засобів і використовувати повне словосполучення, а не абревіатуру, за якою дуже важко побачити людину.
1. Апостолова Л. Українські журналісти мають позбутися стереотипів щодо внутрішньо переміщених осіб. 2017. URL: https://detector.media/infospace/article/123420/2017-02-22-ukrainski-zhu.... 2. Бибик С. П. Термін “переселенець”: лексикографічний і дискурсивний аспекти функціонування. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2018. № 32. Т. 3. С. 11–14. 3. Костовська А. Переселенці в українських інтернет-ЗМІ: проблема мовно-толерантного висвітлення. Наукові записки Національного університету “Острозька академія”, серія “Філологія”. 2018. Вип. 2 (70). С. 100–102. 4. Логвинова М. О. Внутрішньо переміщені особи як категорія вимушених мігрантів: поняття та ознаки. Науковий вісник ХДУ. Серія Географічні науки. 2019. № 11. С. 44–50. 5. Мусхаріна В. Попри труднощі з фінансуванням і виклики війни, регіональні медіа покращують взаємодію з аудиторією за підтримки НСЖУ та Фонду Маршалла США. 2024. URL: https://nsju.org/novini/popry-trudnoshhi-zfinansuvannyam-i-vyklyky-vijny.... 6. Проценко О. О. Образ внутрішньо переміщених осіб в медійному дискурсі: критичний дискурс-аналіз повідомлень ЗМІ. Вісник ОНУ ім. І. І. Мечникова. Соціологія і політичні науки. 2018. Т. 23. Вип. 1 (30). С. 122–130. 7. Робота медіа з ВПО: дослідження, стереотипи та робота з чутливими темами. URL: https://yednanniazaradydii.org.ua/publications/robota-media-z-vpo-doslid.... 8. Русанівський В. М. (Ред.). Словник української мови: в 20 тт. Київ : Наукова думка, 2020. URL: https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=15999&page=528. 9. Сірант М. М. Біженці та внутрішньо переміщені особи: співвідношення понять. Митна справа. 2015. 2(2.2). С. 154–159. 10. Стеблина Н. Параграф 5. Місцева журналістика та війна. Місцева преса: посібник для ЗМІ. Як регіональним журналістам працювати за часів нових медіа та кризи демократії. 2018. URL: http://www.ualocal. media/?tag=дискримінація-переселенців.