НОМІНАТИВНІ ОДИНИЦІ НА ПОЗНАЧЕННЯ ВИМУШЕНИХ ВНУТРІШНІХ МІГРАНТІВ: МЕДІЙНИЙ КОНТЕКСТ СТВОРЕННЯ МОВНОГО ОБРАЗУ ОСОБИ

На позначення осіб, які через війну вимушено змінили місце проживання в межах України, у медіатекстах використовують назви “внутрішньо переміщена особа”, “ВПО” (без розшифрування), “переселенець”, одиничними є випадки вживання назв “біженець”, “новий мешканець”, “евакуйований”, “новоприбулий”. Ці номінативні одиниці мають деякі відмінності у значенні, підтверджені медійним контекстом їх використання. Абревіатура “ВПО” найчастіше відображає знеособлення, пасивність, нездатність до активних дій. Розшифрована абревіатура “внутрішньо переміщена особа” більшою мірою розкриває особу, однак пасивний дієприкметник у її складі також спонукає сприймати людину насамперед як реципієнта допомоги. Іменник “переселенець” містить значеннєву сему результату активної самостійної дії, поєднання з прикметником “вимушений” робить текст більш емоційно насиченим; саме тексти зі словом “переселенець” найчастіше подають інформацію про активну дію, результативність та успіх, їх використовують для презентації та самопрезентації внутрішньо переміщених осіб. Журналістам потрібно враховувати, що конотації слів і мовний образ осіб, названих цими словами, формуються значною мірою під впливом медіа. З огляду на це варто розширювати сполучуваність офіційного терміна “внутрішньо переміщена особа (ВПО)”, збільшуючи кількість текстових фрагментів, де ця номінативна одиниця називає не пасивного отримувача допомоги, а активну особу, яка бере на себе відповідальність за своє життя. Також, за можливості, варто уникати невиправданої економії мовних засобів і використовувати повне словосполучення, а не абревіатуру, за якою дуже важко побачити людину.