У статті описано основні етапи механізму управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств на засадах сталого розвитку. Дослідження базується на аналізі наукових доробків вітчизняних та зарубіжних науковців, а також на основі практики управління зовнішньоекономічною діяльністю міжнародних та українських компаній.
Теорія мантійних конвекційних течій, що спричиняють рух літосферних плит, має кілька основних проблем, включаючи відсутність адекватного джерела енергії. Як показано в нашому попередньому дослідженні, неупереджена інтерпретація геохімічних даних не підтверджує припущень про значну кількість радіонуклідів у нижній мантії або навіть у ядрі. Ми стверджуємо, що сонячне випромінювання є основним джерелом енергії в літосфері. Ця енергія перетворюється в механічну за допомогою термопружних хвиль навіть на глибині з мінімальними коливаннями температури.
Теорія дрейфу материків була опублікована ще в 1912 році, але механізм і джерело енергії цього руху досі не з'ясовані. Загальноприйнята модель конвекційних течій в мантії в багатьох випадках суперечить таким спостереженням, як розпоширення дна океану, розтяг рифтів від потрійних точок на всі боки, більш-менш односторонній рух літосфери відносно мантії, та інші.
Експериментально досліджено динаміку процесу адсорбції у нерухомому шарі адсорбенту на прикладі системи природний цеоліт – водний розчин солі купруму низьких концентрацій, які характерні для процесів очищення стічних вод від токсичних забруднень. Побудовано вихідні криві процесу адсорбції для висоти шару сорбенту 5 та 7см. Рівновагу таких процесів можна описати лінійним рівнянням Генрі. Процес адсорбції у шарі складається з двох стадій, які розглянуто у дослідженні. Перша стадія полягає у формуванні фронту концентрацій, друга – у переміщенні фронту.
Розглянуто проблемні питання щодо принципів та механізму державного регулювання економіки як складової механізму державного регулювання. Розкрито зміст механізму державного регулювання економіки на основі вивчення механізму державного управління, етимології слова «механізм» з урахуванням сутності державного регулювання економіки. Визначено компонентну структуру механізму державного регулювання економіки, розглянуто та охарактеризовано його складові. Визначено та обґрунтовано принципи державного регулювання економіки.
У статті проаналізовано засади розвитку та управління безпекою валютного рин- ку України.
Запропоновано новий механізм реакції прямого (адитивного) хлорування етилену з утворенням 1,2-дихлоретану в присутності каталізатора FeCl3, промотованого NaCl. Встановлено, що швидкість залежить від концентрації активної фази каталізатора і промотора, а також утворення комплексу Na[Fe(C2H4Cl)4], який є поверхневим інтермедіантом реакції. Обгрунтовано гетерогенно-гомогенний механізм процесу, згідно якого реакція починається на поверхні каталітичного комплексу і триває в розчині дихлоретану.
Актуальність статті обумовлена потребою в науково обґрунтованих дефініціях понять адміністративно-правового забезпечення (надалі також – АПЗ) та його механізму, формулювання яких є її метою. У процесі реалізації мети статті використано системний підхід, методи аналізу і синтезу, експертні оцінки.
Обґрунтовано методологічні підходи до удосконалення системи керування механізму вертикального наведення пакету напрямних реактивної системи залпового вогню БМ-21 у напрямі підвищення швидкодії та точності позиціювання. Обґрунтовано використання триконтурної позиційної структури системи керування механізмом наведення з контуром регулювання положення та нечітким коректором. Отримано математичну модель руху пакету напрямних та розраховано їх реакцію.
Для визначення рутенію(III) на мікрорівні застосовано каталітичний ефект хлориду рутенію на зовнішнє перенесення електронів гексаціаноферрату(II) періодатним йоном у водному лужному середовищі. Встановлено оптимальні умови реакції та необхідний час. Лінійна залежність між поглинальною здатністю та концентрацією Ru(III) використана для визначення слідів Ru(III). Показано, що додавання інтерферентних йонів (в концентраціях, до 71 разів вищих за концентрацію Ru) істотно не впливає на каталітичну активність Ru(III) при окисненні гексаціаноферрату(II) періодатним йоном.