Tolerance as a Legal Basis for the Development of Civil Society

Citation APA: Harasymiv, T., Kantsir, V. (2025) Tolerance as a Legal Basis for the Development of Civil Society. Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Legal Sciences. Vol. 12, No. 1 (45), pp. 15-22. DOI: https://doi.org/10.23939/law2025.45.015

1
Національний університет “Львівська політехніка”, Навчально-науковий інститут права, психології та інноваційної освіти
2
Національний університет “Львівська політехніка”, Навчально-науковий інститут права, психології та інноваційної освіти

У статті відзначено, що правові цінності є визначальним елементом правового впливу на соціум, які здійснюють істотний вплив на механізм правового регулювання. Цінності – це ре­зультат узагальнення соціального досвіду й еталон належного, позаяк утілюють в собі суспільні ідеали. Правові цінності є феноменом, який динамічно розвивається. Однією з цінностей, що вже узвичаєно співвідноситься з європейським стилем правового мислення, є толерантність. Толе­рант­ність є не просто цінністю, якій надано правового значення (тобто цінністю-ціллю), а цін­ністю, яка є правовою за своїм змістом (тобто цінністю-засобом). Зауважується, що лояльне, ввічливе ставлення до іншого, нетрадиційного, чужого є, безсумнівно, логічним втіленням ідеї рівності (якщо воно не заважає особистій автономності та суверенітету держави). У цьому ас­пекті ідея толерантності має реально виражене правове забарвлення, адже саме право може і має забезпечувати рівність.

З’ясовано, що толерантність не має на увазі пасивного конформізму, байдужості, терпи­мості до соціальної несправедливості, порушення закону, дискримінації, насильства тощо. Толе­рантність – це одна із правових цінностей, що передбачає пошану і визнання рівності, ставлення до іншої особи як рівнозначної особистості, поваги її прав і свобод шляхом порозуміння та діалогу, відмови зведення різноманіття до одноманітності або переважання будь-якої однієї позиції, а також від домінування, насильства і насильницьких дій проти інших. Толерантність є однією із необхідно-важливих запорук розвитку громадського суспільства, що має свою межу – обмеження свободи шкодою, що завдається іншим членам суспільства, яка провокує такі анти­поди, як інтолерантність, з одного боку, та гіпертолерантність – з другого.

Підсумовуючи, відзначимо, що толерантизація суспільних відносин нерозривно пов’язана із застосуванням права, формами його реалізації, здійсненням юридичної діяльності, а також за­без­печенням прав і законних інтересів особи. З теоретичної позиції, важливість проблеми толе­рант­ності у правовому житті полягає в тому, що вона належить до універсальних категорій юри­дичної науки, є особливим інструментом наукового аналізу у правовій сфері, забезпечує реалі­зацію права, дотримання прав людини тощо. Виняткової вагомості толерантність набуває у прак­тичному житті правової держави та громадянського суспільства. В ідеалі вся правова система мала би вибудовуватися на толерантності, слугувати засобом її вираження, закріплення, охорони та захисту.

1. Мелкевік Б. (2016). Толерантність і модерність сучасного права. Філософія права і загальна теорія права. № 1–2. С. 15–26.

2. Ханстантинов В. О. (2011). Теоретико-методологічні засади дослідження толерантності. Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін. Науковий часопис Національного педаго­гічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 22. С. 36–42.

3. Кузьмінська Н. М. (2016). Толерантність як виявлення моральності людини. Науковий вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Серія “Філософія. Вип. 46 (част. ІІ). С. 102–106.

4. Грива О. А. (2008). Толерантність в процесі становлення молоді в умовах полікультурного середо­вища: дис. ... д-ра філос. наук : спец. 09.00.10 “філософія освіти”. Київ. 417 с.

5. Бусол О. Ю. (2019). Теорія толерантності в кримінології. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: юридичні науки. Том 30 (69). № 3. С. 87–90.

6. Мотуз Т. В. (2016). Детермінація поняття “толерантність”: соціально-гуманітарний дискурс. Вісник Чер­нігівського національного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. Вип. 133. С. 155–159.

7. Андрєєв М. (2012). Наукові підходи до поняття “толерантність”. Наукові записки кафедри педагогіки. Випуск ХХVІІІ. Харків. С. 7–16.

8. Walzer М. (1997). On Toleration. New Haven: Yale University Press. 126 p.

9. Finnis J. (2011). Natural Law and Natural Rights. Oxford University Press UK. 494 p.

10. Чорнописька В. (2020). Проблема дефініції “правових цінностей” у сучасному науковому дискурсі. Вісник Національного університету “Львівська політехніка. Серія: Юридичні науки. Т. 7. № 1. С. 89–98.

11. Тарасишина О. М. (2008). Справедливість і толерантність у сучасному праві України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. Одеса. 21 с.

12. Галицький І. (2012). Толерантність у правовому житті сучасної України. Одеса: Фенікс. 142 с.

13. Декларація принципів толерантності. URL: https://ips.ligazakon.net/document/MU95324 (Дата звернення: 11.01.2023 р.).

14. Горобець К. (2016). Чи є толерантність правовою цінністю? Толерантність у транзитивних су­спіль­ствах: філософський, правовий, політичний, соціологічний виміри: Збірка наукових статей та есе. Харків: Юрайт. С. 99–110.