У статті відзначено, що правові цінності є визначальним елементом правового впливу на соціум, які здійснюють істотний вплив на механізм правового регулювання. Цінності – це результат узагальнення соціального досвіду й еталон належного, позаяк утілюють в собі суспільні ідеали. Правові цінності є феноменом, який динамічно розвивається. Однією з цінностей, що вже узвичаєно співвідноситься з європейським стилем правового мислення, є толерантність. Толерантність є не просто цінністю, якій надано правового значення (тобто цінністю-ціллю), а цінністю, яка є правовою за своїм змістом (тобто цінністю-засобом). Зауважується, що лояльне, ввічливе ставлення до іншого, нетрадиційного, чужого є, безсумнівно, логічним втіленням ідеї рівності (якщо воно не заважає особистій автономності та суверенітету держави). У цьому аспекті ідея толерантності має реально виражене правове забарвлення, адже саме право може і має забезпечувати рівність.
З’ясовано, що толерантність не має на увазі пасивного конформізму, байдужості, терпимості до соціальної несправедливості, порушення закону, дискримінації, насильства тощо. Толерантність – це одна із правових цінностей, що передбачає пошану і визнання рівності, ставлення до іншої особи як рівнозначної особистості, поваги її прав і свобод шляхом порозуміння та діалогу, відмови зведення різноманіття до одноманітності або переважання будь-якої однієї позиції, а також від домінування, насильства і насильницьких дій проти інших. Толерантність є однією із необхідно-важливих запорук розвитку громадського суспільства, що має свою межу – обмеження свободи шкодою, що завдається іншим членам суспільства, яка провокує такі антиподи, як інтолерантність, з одного боку, та гіпертолерантність – з другого.
Підсумовуючи, відзначимо, що толерантизація суспільних відносин нерозривно пов’язана із застосуванням права, формами його реалізації, здійсненням юридичної діяльності, а також забезпеченням прав і законних інтересів особи. З теоретичної позиції, важливість проблеми толерантності у правовому житті полягає в тому, що вона належить до універсальних категорій юридичної науки, є особливим інструментом наукового аналізу у правовій сфері, забезпечує реалізацію права, дотримання прав людини тощо. Виняткової вагомості толерантність набуває у практичному житті правової держави та громадянського суспільства. В ідеалі вся правова система мала би вибудовуватися на толерантності, слугувати засобом її вираження, закріплення, охорони та захисту.
1. Мелкевік Б. (2016). Толерантність і модерність сучасного права. Філософія права і загальна теорія права. № 1–2. С. 15–26.
2. Ханстантинов В. О. (2011). Теоретико-методологічні засади дослідження толерантності. Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 22. С. 36–42.
3. Кузьмінська Н. М. (2016). Толерантність як виявлення моральності людини. Науковий вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Серія “Філософія”. Вип. 46 (част. ІІ). С. 102–106.
4. Грива О. А. (2008). Толерантність в процесі становлення молоді в умовах полікультурного середовища: дис. ... д-ра філос. наук : спец. 09.00.10 “філософія освіти”. Київ. 417 с.
5. Бусол О. Ю. (2019). Теорія толерантності в кримінології. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: юридичні науки. Том 30 (69). № 3. С. 87–90.
6. Мотуз Т. В. (2016). Детермінація поняття “толерантність”: соціально-гуманітарний дискурс. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. Вип. 133. С. 155–159.
7. Андрєєв М. (2012). Наукові підходи до поняття “толерантність”. Наукові записки кафедри педагогіки. Випуск ХХVІІІ. Харків. С. 7–16.
8. Walzer М. (1997). On Toleration. New Haven: Yale University Press. 126 p.
9. Finnis J. (2011). Natural Law and Natural Rights. Oxford University Press UK. 494 p.
10. Чорнописька В. (2020). Проблема дефініції “правових цінностей” у сучасному науковому дискурсі. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки. Т. 7. № 1. С. 89–98.
11. Тарасишина О. М. (2008). Справедливість і толерантність у сучасному праві України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. Одеса. 21 с.
12. Галицький І. (2012). Толерантність у правовому житті сучасної України. Одеса: Фенікс. 142 с.
13. Декларація принципів толерантності. URL: https://ips.ligazakon.net/document/MU95324 (Дата звернення: 11.01.2023 р.).
14. Горобець К. (2016). Чи є толерантність правовою цінністю? Толерантність у транзитивних суспільствах: філософський, правовий, політичний, соціологічний виміри: Збірка наукових статей та есе. Харків: Юрайт. С. 99–110.