публічне управління

Розглянуто феномен інформаційного суспільства та його вплив на розвиток системи публічного управління. Здійснено аналіз ролі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у трансформації суспільних відносин і правового регулювання, а також визначено ключові виклики, що виникають у зв’язку з цифровізацією. Особливу увагу присвячено питанням інформаційних та цифрових прав людини, які виникають в умовах інтеграції ІКТ у всі сфери суспільного життя.

Серед тенденцій розвитку національного адміністративного права України три­ва­лий час надається увага: загальнотеоретичним питанням реформування адміністра­тивного права, що пов’язано з Європейським вибором розвитку України; розглядам питань, які характеризують види, форми і способи публічного управління та його складові частини; конституційному закріпленню адміністративно-правового статусу людини і громадянина у відносинах з державою (насамперед з публічною адміністрацією); розвитку надання управлінських послуг фізичним і юридичним особам з метою забез­печення їх інформованості про доступ

Стаття присвячена дослідженню поняття, принципів та системи публічного уп­рав­ління в адміністративно-політичній сфері. З’ясовано, що поняття публічного управ­ління є складним і багатогранним феноменом. У науковій літературі є низка підхо­дів до його визначення. Водночас ці підходи дають змогу дослідити явище публічного управління через аналіз діяльності, яку воно охоплює.

У статті, підготовленій на стику теорії права, адміністративного права і науки дер­жавного управління, запропоновано авторський погляд на розвиток публічного управ­ління у сучасних умовах інформаційного суспільства.

У статті розкрито особливості розвитку публічного управління в Україні в умовах євроінтеграції та глобалізації. Встановлено, що як об’єкт наукового пізнання публічне управління є складним та багатоплановим утворенням, основою якого є концепція, що ґрунтується на тісному взаємозв’язку політики і права, управління й влади, політичної системи та суспільства загалом, а також взаємодії суспільства з різними елементами соціальної системи. Зазначено, що у літературі не існує сталого, вичерпного та загальновизнаного формулювання публічного управління.

В статті розглядається сучасний стан та перспективи розвитку децентралізації публічного управління як передачі управлінських функцій і повноважень центральних органів влади на місцевий рівень управління. У статті підкреслюється, що українська децентралізація, незважаючи на те, що проходить випробування війною, отримала бездоганну оцінку від Єврокомісії, що передувала наданню нашій державі статусу кандидата в члени Європейського Союзу.

Розглянуто особливості розробки і впровадження нових організаційних структур у публічному секторі, що мають забезпечити надання якісних публічних послуг. Визначено теоретичні засади побудови організаційних структур, основні принципи та підходи. Наведено основні фактори, які необхідно враховувати у процесі розроблення ефективної організаційної структури у публічній сфері. Подано основні компетенції, які повинні мати керівники нових організаційних структур. Розкрито концепції управління публічними послугами, які ґрунтуються на принципах нового публічного менеджменту.

Стаття присвячена проблемі адміністративно-правового гарантування прав та законних інтересів громадян України у сфері публічного управління в Україні.

Особливу увагу присвячено аналізу прав та законних інтересів особи у сфері публічного управління як предмета адміністративно-правового гарантування в Україні.

Стаття присвячена проблемі формування оновленої концепції публічного управління в умовах формування публічно-сервісної держави в Україні.

У статті проаналізовано основні передумови формування оновленої концепції публічного управління, історичні аспекти зародження відповідної ідеології, формування філософської та наукової ідеї щодо термінологічного окреслення відповідних концепцій, присвячених удосконаленню управлінських процесів в державі.

У статті проаналізовано адміністративно-правові засоби захисту прав, свобод та інтересів приватних осіб у сфері публічного управління. Зазначено, що у науковій літературі не існує сталого, вичерпного та загальновизнаного формулювання публічного управління. Виявлено, що до визначення публічного управління підходять швидше із позиції реального змісту діяльності або форм, яких воно може набувати.