інвестиції

У дослідженні актуалізується проблематика відновлення інвестиційної активності та стимулювання нарощення масштабів інвестиційної діяльності суб’єктів бізнесу в Україні в умовах повномасштабної війни. Наголошується на тому, що в умовах кризи істотно погіршилося інвестиційне середовище в регіонах і громадах України. Це прямо позначилося на демотивації бізнесу до здійснення інвестиційної діяльності та реалізації значущих інвестиційних проєктів.

Стаття присвячена дослідженню особливостей нормативно-правового забезпечення діяльності малого бізнесу в Україні та аналізу сучасного стану його розвитку. Розглянуто ключові законодавчі акти, що регулюють підприємницьку діяльність, а також визначено їх вплив на формування сприятливого бізнес-середовища. Проведено оцінку ролі малого підприємництва в національній економіці, охарактеризовано основні тенденції його розвитку, виявлено проблеми функціонування та бар’єри для ефективної діяльності.

Досліджено міжнародний досвід розвитку стартапів у сфері штучного інтелекту, зокрема проаналізовано основні фактори, що визначають успішність функціонування стартап-компаній, орієнтованих на впровадження AI-технологій. Розглянуто основні напрями застосування штучного інтелекту, включаючи автоматизацію процесів, обробку даних, а також розвиток інтелектуальних систем. Проаналізовано економічні аспекти, зокрема приватні та корпоративні інвестиції в штучний інтелект, а також профінансовані компанії з розробки штучного інтелекту. Виділено ключові тенденції стартапів у сфері штучного інтелекту.

Аналіз FinTech-індустрії України виявив, що, попри кризу та війну, сектор демонструє стійке зростання завдяки адаптації компаній до нових умов. Простежено, що головними драйверами розвитку є зростання попиту на цифрові фінансові послуги, використання інноваційних технологій та залучення міжнародних інвестицій. Основними викликами залишаються регуляторна невизначеність, кібербезпека, обмежений доступ до фінансових ресурсів та кваліфікованих кадрів, що стримує розвиток галузі.

Досліджено сучасний стан розвитку міжнародних економічних відносин України та Кувейту. Розглянуто показники національних економік країн, нормативну базу двосторонніх угод, рівень і динаміку розвитку торгівлі. Систематизовано показники взаємної торгівлі товарами і послугами, проаналізовано їх динаміку, умови взаємної торгівлі та особливості мит України та Кувейту. Виявлено особливості та тенденції взаємного руху факторів виробництва. Описано перспективи покращення взаємодії з Кувейтом та сформовано рекомендації щодо розвитку міжнародних економічних відносин між країнами.

Проаналізовано динаміку ВВП України з огляду на соціальні та політичні виклики останніх років. Для порівняльного зіставлення використано номінальний та реальний ВВП. Проведений аналіз дав змогу зробити висновок про синхронність зміни номінального та реального ВВП України впродовж 2018-2022 рр. Розглянуто залежність обсягу ВВП України від таких факторів як експорт, імпорт, прямі інвестиції, інфляція, рівень безробіття та розміру мінімальної заробітної плати.

Зазначено, що активізація інвестиційного співробітництва та диверсифікація його напрямів у межах єврорегіонів, сформованих на кордоні між Україною та ЄС, значною мірою визначаються типом інвестиційного клімату не більше кожного з них. Доведено, що це зумовлено тим, що особливості інвестиційного клімату визначають значущість інвестиційних проєктів, реалізуються у відповідних транскордонних регіонах, надають першочерговий вплив на пріоритетні напрями їх розвитку, а також забезпечують наявність позитивних стимулів для чинних інвесторів щодо роботи на транскордонному ринку.

У роботі здійснено аналіз загального стану транспортної інфраструктури в Україні. Показано, що від воєнних дій найбільше постраждали об’єкти дорожньої інфраструктури, для відновлення яких необхідно залучення значного обсягу інвестицій. Одним із інструментів залучення інвестицій у цю сферу могли би стати проєкти державно-приватного партнерства, які доволі широко застосовуються у світовій практиці. Однак публічно-приватні договори в Україні досі не використовуються повною мірою, незважаючи на належне законодавче забезпечення в цій сфері.

Розглянуто механізм державно-приватного партнерства як один із найбільш дієвих для відбудови держави у повоєнний період. Показано важливість розвитку інституціонального забезпечення цього механізму за прикладом тих європейських країн, які в останні десятиліття відбудовувалися після військових конфліктів. Обґрунтовано доцільність залучення приватних інвестицій до відновлення України у повоєнний період та вдосконалення законодавства для більшої прозорості дій у межах державно-приватного партнерства.

Розглянуто нормативно-правове забезпечення державно-приватного парт- нерства, концесійного законодавства та законодавства про інвестиційну діяльність. Проаналізовано необхідність удосконалення законодавчих актів у сфері державно-приватного партнерства, їх релевантність та ефективність. Проаналізовано прозорість та ризики у сфері застосування законодавчих актів ыз державно-приватного партнерства,  концесії та інвестиційної діяльності у сфері автомобільного транспорту та його інфраструктури в Україні.