інвестиції

Досліджено сучасний стан розвитку міжнародних економічних відносин України та Кувейту. Розглянуто показники національних економік країн, нормативну базу двосторонніх угод, рівень і динаміку розвитку торгівлі. Систематизовано показники взаємної торгівлі товарами і послугами, проаналізовано їх динаміку, умови взаємної торгівлі та особливості мит України та Кувейту. Виявлено особливості та тенденції взаємного руху факторів виробництва. Описано перспективи покращення взаємодії з Кувейтом та сформовано рекомендації щодо розвитку міжнародних економічних відносин між країнами.

Проаналізовано динаміку ВВП України з огляду на соціальні та політичні виклики останніх років. Для порівняльного зіставлення використано номінальний та реальний ВВП. Проведений аналіз дав змогу зробити висновок про синхронність зміни номінального та реального ВВП України впродовж 2018-2022 рр. Розглянуто залежність обсягу ВВП України від таких факторів як експорт, імпорт, прямі інвестиції, інфляція, рівень безробіття та розміру мінімальної заробітної плати.

Зазначено, що активізація інвестиційного співробітництва та диверсифікація його напрямів у межах єврорегіонів, сформованих на кордоні між Україною та ЄС, значною мірою визначаються типом інвестиційного клімату не більше кожного з них. Доведено, що це зумовлено тим, що особливості інвестиційного клімату визначають значущість інвестиційних проєктів, реалізуються у відповідних транскордонних регіонах, надають першочерговий вплив на пріоритетні напрями їх розвитку, а також забезпечують наявність позитивних стимулів для чинних інвесторів щодо роботи на транскордонному ринку.

У роботі здійснено аналіз загального стану транспортної інфраструктури в Україні. Показано, що від воєнних дій найбільше постраждали об’єкти дорожньої інфраструктури, для відновлення яких необхідно залучення значного обсягу інвестицій. Одним із інструментів залучення інвестицій у цю сферу могли би стати проєкти державно-приватного партнерства, які доволі широко застосовуються у світовій практиці. Однак публічно-приватні договори в Україні досі не використовуються повною мірою, незважаючи на належне законодавче забезпечення в цій сфері.

Розглянуто механізм державно-приватного партнерства як один із найбільш дієвих для відбудови держави у повоєнний період. Показано важливість розвитку інституціонального забезпечення цього механізму за прикладом тих європейських країн, які в останні десятиліття відбудовувалися після військових конфліктів. Обґрунтовано доцільність залучення приватних інвестицій до відновлення України у повоєнний період та вдосконалення законодавства для більшої прозорості дій у межах державно-приватного партнерства.

Розглянуто нормативно-правове забезпечення державно-приватного парт- нерства, концесійного законодавства та законодавства про інвестиційну діяльність. Проаналізовано необхідність удосконалення законодавчих актів у сфері державно-приватного партнерства, їх релевантність та ефективність. Проаналізовано прозорість та ризики у сфері застосування законодавчих актів ыз державно-приватного партнерства,  концесії та інвестиційної діяльності у сфері автомобільного транспорту та його інфраструктури в Україні.

Метою статті є вивчення ринку кіберспорту, даних про динаміку кіберспорту у світі та Україні та аналіз можливих напрямків інвестування кіберспорту та його інвестиційної надійності. При проведенні дослідження були використані загальнонаукові теоретичні методи дослідження, а саме аналіз, синтез, систематизація, пояснення. Метод абстрактно-логічного узагальнення застосовувався для вивчення та аналізу наукових публікацій, аналітичних доповідей, правових документів. Розглянуто шляхи отримання коштів в кіберспорті та наведено схему екосистеми ринку кіберспорту.

Досліджено питання оплати та продуктивності праці в деяких державах світу, зокрема європейських, та Україні. Запропоновано шляхи підвищення вартості відтворення робочої сили в Україні у кризових умовах.

Розкрито сутність та види спеціальних економічних зон. Наведено міжнародний та вітчизняний досвід їх функціонування. Узагальнено проблеми державного управління розвитком спеціальних економічних зон в Україні. Доведено, що у вітчизняного уряду є всі важелі, щоб запобігти цим проблемам і відновити функціонування спеціальних економічних зон для покращення інвестиційного клімату в Україні.

Розкрито сутність маркетингових інструментів залучення інвестицій у територіальні громади. Сформовано рекомендації для територіальних громад щодо використання інструментів маркетингу для покращення інвестиційного клімату на місцевому рівні.