Розкрито сутність та види спеціальних економічних зон. Наведено міжнародний та вітчизняний досвід їх функціонування. Узагальнено проблеми державного управління розвитком спеціальних економічних зон в Україні. Доведено, що у вітчизняного уряду є всі важелі, щоб запобігти цим проблемам і відновити функціонування спеціальних економічних зон для покращення інвестиційного клімату в Україні.
Розкрито сутність маркетингових інструментів залучення інвестицій у територіальні громади. Сформовано рекомендації для територіальних громад щодо використання інструментів маркетингу для покращення інвестиційного клімату на місцевому рівні.
Досліджено проблеми розвитку зовнішньоторговельних відносин між Україною та Китаєм, оскільки КНР займає перше місце за товарооборотом серед інших торговельних партнерів України. Проаналізовано причини інтересу Китаю до України та можливі переваги з цього для нашої країни. Досліджено показники експорту, імпорту, зовнішньо- торговельного обороту та зовнішньоторговельного сальдо між країнами. Розраховані показники дали змогу констатувати, що для більшості товарів є позитивне торговельне сальдо, що вказує на перевагу експорту над імпортом.
У даній статті розглянуто проблеми та перспективи інвестиційного забезпечення українських підприємств за євроінтеграційних умов. Проведено аналізування динаміки капітальних інвестицій у промисловість України за період 2015-2019 рр., структуру прямих іноземних інвестицій (акціонерний капітал, боргові інструменти) в Україні за період 2015-2019 рр., структуру капітальних інвестицій за джерелами фінансування в Україні у 2019 р. Дістала подальшого розвитку комплексна модель залучення іноземних інвестицій в українські підприємства в євроінтеграційних умовах.
Проаналізовано сучасний стан, структуру та динаміку інвестиційної діяльності в Україні, виокремлено основні джерела надходження іноземних інвестицій, встановлено причини коливання обсягів іноземних інвестицій, визначено перспективні напрямки інвестування в українську економіку. Хоча відбувся спад іноземних інвестицій в Україну, та перспективи їх розвитку загалом – обнадійливі.
Запропоновано застосовувати поняття державно-партнерського потенціалу та державно-партнерської привабливості територіальних утворень у контексті залучення ними інвестицій та інновацій. Під поняттям державно-партнерської привабливості територіального утворення пропонується розуміти здатність такого утворення генерувати зацікавленість приватного партнера брати участь у відносинах державно-приватного партнерства, зокрема, шляхом здійснення ним інвестицій в об’єкти партнерства та отримання прав з управління (придбання, створення тощо) цими об’єктами відповідно до умов договору.
Проаналізовано зміну ефективності проекту, що проводиться на етапах: 1) при оцінюванні проекту на передінвестиційній стадії, де оцінюється економічна безпека та ефективність засобів, що інвестуються в проект, поза зв ’язком з джерелом їхнього виникнення (власні або позикові, внутрішні або зовнішні); 2) при оцінці зміни ефективності використання власного капіталу для фінансування проекту на інвестиційній та експлуатаційній стадіях. Досліджено повернення коштів, вкладених в інвестиції, отримання прибутку, спаду продажів.
Розглянуто актуальні проблеми створення та функціонування спеціальних економічних зон (СЕЗ). Досліджено досвід Польщі, де на цей час функціонують 14 СЕЗ, інвестовано близько 100 мільярдів злотих іноземних інвестицій, створено кількасот тисяч нових робочих місць. Наведено статистичні дані щодо показників динаміки функціонування СЕЗ у Польщі та країн-інвесторів. Окреслено дискусійні питання з приводу доцільності та ефективності діяльності СЕЗ. Сьогодні в Україні функціонують 10 СЕЗ зі залученням близько 600 мільйонів доларів іноземних інвестицій.
Узагальнено підходи щодо формування програми модернізації підприємства в умовах поглиблення інтеграційних процесів України і ЄС. Модернізація повинна стати складовою стратегічної інвестиційної політики підприємства, яка має сприяти реалізації довгострокового комплексу інвестиційних цілей його соціально-економічного розвитку. Показано, що програма інвестування є функціональною і входить до складу фінансової стратегії, підпорядковується загальній стратегії підприємства. Розроблено перелік рекомендацій щодо формування програми інвестування модернізації підприємств.
Зроблено спробу проаналізувати і узагальнити вплив основних організаційнотехнічних і економічних чинників, які можуть впливати на прискорення розвитку конкурентоспроможності виробничого потенціалу українських промислових підприємств, охарактеризувати їх змістовне наповнення і сферу впливу в динамічних умовах прискорення науково-технічного прогресу і жорсткої конкуренції. В цьому контексті наголошується на ролі і значенні організаційно-технічних і соціальноекономічних чинників у формуванні та ефективному використанні конкурентоспроможного потенціалу промислових підприємств.