публічна служба

Розглянуто особливості розробки і впровадження нових організаційних структур у публічному секторі, що мають забезпечити надання якісних публічних послуг. Визначено теоретичні засади побудови організаційних структур, основні принципи та підходи. Наведено основні фактори, які необхідно враховувати у процесі розроблення ефективної організаційної структури у публічній сфері. Подано основні компетенції, які повинні мати керівники нових організаційних структур. Розкрито концепції управління публічними послугами, які ґрунтуються на принципах нового публічного менеджменту.

Анотація. Стаття присвячена визначення аспектів збалансованості при реалізації принципу відкритості і прозорості інституту державної служби, а також розгляду цієї проблематики в контексті викликів інформаційного суспільства, зокрема щодо “кіберсуверенізації”.

Розглянуто глобалізацію як новий тип суспільного розвитку в контексті формування нової геостратегічної реальності, що супроводжується утвердженням нових ціннісних координат, якісною зміною принципів і структури світу, модернізацією соціальної, політичної, економічної та державно-управлінської систем. Узагальнено теоретико-методологічні основи дослідження проблем глобалізації в міждисциплінарному дискурсі. Проаналізовано альтернативні форми та виклики глобалізації національним державам і соціальним практикам, професійної ідентичності та національної свідомості службовців.

Розглянуто такі основні аспекти статусу державного службовця, як: правовий, організаційний, функціональний та компетентнісний. Визначено функціональний аспект статусу службовця у контексті аналізу компетенції державного органу. Узагальнено правові аспекти статусу державного службовця. Розкрито компетентнісний аспект статусу службовця у сфері державної служби.

Розглянуто актуальні питання з трансформації правового забезпечення управління людськими ресурсами державної служби. Проаналізовано основні нормативно-правові акти, які регулюють правовідносини в сфері державного управління людськими ресурсами. Виявлено недоліки й запропоновано шляхи вдосконалення нормативно-правового забезпечення управління людськими ресурсами в системі державної служби України.

Розглянуто особливості прав публічних службовців як основоположної складової їх правового статусу. Доведено, що права публічного службовця необхідно розкривати як комплекс визначених матеріально-економічних та соціальних благ, які гарантуються посадовцеві та забезпечують реалізацію його природних прав у ході здійснення професійної діяльності. Визначено три рівні (аспекти) прав державних службовців.

У статті здійснено аналіз змісту принципу доброчесності на публічній службі. Наголошено, що доброчесність є одним з інструментів запобігання корупції та невід’ємною частиною культури державної служби.

Досліджено правове регулювання правил доброчесності серед публічних посадових осіб. Проаналізовано Антикорупційні стратегії, які слугують дороговказом для подолання корупції в державі.

Висвітлено підходи до формування знань, умінь та навичок керівників публічної сфери. Здійснено характеристику сучасних концепцій лідерства. Систематизовано ключові елементи лідерської компетенції держслужбовців.