Стаття присвячена аналізу принципу справедливості та його місця у системі принципів призначення покарання. Доведено, що особливістю принципу справедливості є те, що він має комплексний характер, акумулює в собі всі інші принципи. Якщо будуть порушені вони, порушується і принцип справедливості.
Стаття присвячена аналізу питань кримінальної відповідальності за домашнє насильство. Згідно зі статтею 1261 КК України, домашнє насильство визначається як умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Стаття присвячена аналізу питання розвитку доктрини судівського угляду в історії кримінального права. Доведено, що більшість сучасних теорій суддівського угляду носять характер інтегративних учень, що відображається і в сучасних кримінальних кодексах. Наприклад, КК Франції 1992 р. спирається і на ідеї школи “нового соціального захисту”, і на поняття й інститути, вироблені ще класичною школою (що стосується класифікації злочинних діянь, вини, неосудності).
Проаналізовано питання класифікації форм співучасті у злочині. Констатовано, що сучасне кримінальне право знаходиться доволі далеко від вирішення питання про уніфікований підхід до класифікації форм співучасті. Не зміг повною мірою зняти згадану суперечку й чинний КК України. Не заперечуючи аргументи усіх сторін, все ж, на нашу думку, ми вважаємо, що зараз не час для радикальних змін одного з чільних інститутів кримінального права, особливо за умов активного розроблення нового КК України.
Проаналізовано питання кримінальної відповідальності за пропаганду, планування, підготовку, розв’язування та ведення агресивної війни за кримінальним законодавством іноземних держав. На підставі аналізу приписів кримінального законодавства окремих європейських і пострадянських держав констатують спільні й відмінні риси нормативного урегулювання цього питання. Висловлено авторську точку зору щодо доцільності імплементації деяких положень зарубіжного законодавства у вітчизняне. Проаналізовано кримінальне законодавство держав, які є членами Європейського Союзу.
Досліджено з кримінально-правового та кримінологічного поглядів проблему
домашнього насильства. Зазначено, що нині виникла необхідність у системному аналізі
сфери сімейно-побутових відносин, оскільки в цій сфері виявилися нові кримінологічно
значущі чинники, а також інтенсифікувалися ті чинники, які раніше діяли, що
позначилося на кількісних та якісних ознаках злочинності у сфері сімейно-побутових
відносин. Визначено, що внесення змін до Кримінального кодексу України і
запровадження цим кримінальної відповідальності за домашнє насильство стало
Проаналізовано питання декриміналізації як методу кримінально-правової політики. Підсумовуючи викладене, констатовано, що декриміналізація як процес офіційного визнання факту втрати певним діянням суспільної небезпеки та вилучення норми, яка раніше встановлювала кримінальну відповідальність за згадане діяння, із КК України, є одним із найдієвіших методів кримінально-правової політики.